Берегиня дошкільної педагогіки

Серед постатей, які визначають історію розвитку української суспільно-громадської думки, просвітницького руху кінця ХІХ і до 40-х років ХХ століття, одна з найяскравіших – Софія Русова. Трагізм її долі полягає в тому, що для кількох поколінь творча спадщина С. Русової, її роль в українській культурі не висвітлювалась і не аналізувалась, тому що на ній було тавро української буржуазної націоналістки та емігрантки, і лише після проголошення суверенності України предметом наукового дослідження стала багатогранна педагогічно-просвітницька діяльність педагога європейського рівня.

Русова Софія Федорівна (дівоче прізвище Ліндфорс) народилася в селі Олешня Ріпкинського району Чернігівської області в сім’ї поміщика, яка мала давні аристократичні корені. Батько її за походженням – швед, мати – француженка.

Закінчила Фундуклеївську гімназію в Києві. Педагогічну діяльність Софія розпочала у 1871 р. П’ятнадцятирічною дівчиною вона разом із сестрою Марією організувала перший у Києві український дитячий садок. Про цей період свого життя Софія згадувала: «Коли я подала моє прохання тодішньому попечителеві шкільної округи Антоновичеві, він з недовір’ям похитав головою: «Ви самі ще дитина. Хто ж вам довірить дітей». Але все ж дав свій дозвіл». З цього часу й аж до смерті (померла 1940 р. у Празі) вона невтомно працювала на ниві українського шкільництва. Зважившись на таку самостійну й подвижницьку працю, С. Русова зробила вибір на все життя: всю свою невтомну енергію віддала українським дітям, організації дитячих установ, шкіл, притулків.

Ідея національного виховання в педагогічній концепції С. Ф. Русової – головна й визначальна, оскільки в методологічному плані набуває найважливішої закономірності розвитку теорії та практики освіти, школи, виховання. У центрі педагогічної концепції вченої перебуває дитина з її природженими задатками, здібностями, можливостями й талантами. Успішно вирішувати завдання навчання й виховання дітей, за концепцією С. Русової, покликана саме вітчизняна школа – школа рідної мови, гуманна й демократична, в якій вся структура, система, мета й завдання, зміст і методи, принципи і форми та сам дух повинні бути наповнені національною ідеєю та забезпечувати всебічний й гармонійний розвиток дитини.

Зараз в Україні видані основні педагогічні твори С. Русової, її ідеї використовуються в сучасній школі, заснована медаль її імені, як одна з найвищих педагогічних нагород.

«Берегиня дошкільної освіти» – виставка, присвячена видатному вченому-педагогу Софії Федорівні Русовій представлена у вестибюлі університету присвячено Софії Федорівні Русовій (1856–1940) – видатному українському вченому-педагогу, історику, етнографу, мистецтвознавцю, літературному критику, визначному представнику української культури за рубежем, державному і громадському діячу, письменниці, одній з організаторів жіночого руху, якій 18 лютого 2016 року виповнилося 160 років від дня народження. Софія Федорівна Русова (1856–1940) – видатна українська вчена-педагог, історик, етнограф, мистецтвознавець, літературний критик, визначна представниця української культури за рубежем, державна і громадська діячка, письменниця, одна з організаторів жіночого руху, якій 18 лютого 2016 року виповнилося 160 років від дня народження.