День Соборності та Свободи України

Сягає у глибину віків ідея єдності українських земель – соборності України. Вона бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа. У ХVIIІ ст. – на початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між Польщею, Росією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях кращих вітчизняних мислителів, які наголошували, що для боротьби за свої національні інтереси Україні вкрай потрібна територіальна цілісність.

Українська революція 1917-1920 років зробила реальністю мрію багатьох поколінь українців про об’єднання в єдину соборну державу. 22 січня 1918 року Центральна Рада оприлюднила Четвертий Універсал, яким було проголошено незалежність України. Через рік, 22 січня 1919 року, з’явився Універсал Директорії УНР (більш відомий як Акт Злуки) про возз’єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину Соборну Україну. 24 січня 1919 року було ухвалено закон про святкування 22 січня як Дня проголошення самостійності України. З січня 1999 року цей день офіційно відзначався як День Соборності України, а з грудня 2011 року – як День Соборності та Свободи України.

З цієї урочистої нагоди у вестибюлі головного корпусу університету, працює книжкова виставка «Соборна мати Україна одна на всіх як оберіг», яку підготували працівники бібліотеки.