Шарль Бодлер – письменник-ювіляр 2021

9 квітня виповнюється 200 років від дня народження Шарля Бодлера, французького поета, представника символізму. До цієї нагоди працівники бібліотеки ІДГУ (відп. Є Усачова) підготували віртуальну виставка книг, до якої увійшли: огляд творів письменника та деякі критичні матеріали про нього

Шарль БодлерТвориКритичні матеріали

Свій літературний шлях Шарль Бодлер починав як автор оглядів і рецензій про культурне життя Парижу, і згодом став одним з головних літературних і художніх критиків свого часу. Також він відомий як талановитий перекладач (перший в Європі переклав Едгара По).

Автопортрет Бодлера

Центральним твором Бодлера вважається поетична збірка «Квіти зла», яка викликала гучний скандал. За рішенням влади тираж було заарештовано, а автора «за образу суспільної моралі» було засуджено до штрафу 300 франків і заборони шести найбільш «аморальних» поезій. Поетика цього твору грунтується на почутті-перевертні та асоціаціях.

Кенотаф Бодлера на кладовище МонпарнасНеповторна була сила впливу Бодлера на становлення символізму як літературного напряму. Дослідники творчості поета наголошують, що він перший застосував на практиці так званий стиль декадансу, «повний вишуканих відтінків, що розсуває межі мови, запозичує фарби з усіх палітр, звуки з усіх клавіатур, що передає думку в самісеньких її невловимих відтінках» (переклад цитати Теофіля Готьє).

Квіти зла (Les Fleurs du mal)

Найскандальніший твір Бодлера спочатку мав назву «Безодня», згодом її замінили більш незвичною, яка, на думку художника, найбільш відповідала формам і світогляду, що містяться у збірці. Як і в назві, у всій колекції присутня антиномія, речі, які взаємно виключають одне одне, з’являються поруч. Квіти (як символ життя, родючості, краси) позитивно відзначені, в той час як зло – негативно. Поет об’єднує красу і потворність, добро і зло, смерть і життя, підйоми й падіння Читати на ukrlib.com.ua

Альбатрос (L’albatros)

Сторінка рукопису вірша Шарля Бодлера «Альбатрос»

Поезія зі збірки «Квіти зла». Перед читачем два антиподи: поет і натовп, уособлені в образах альбатроса та моряків. Саме між ними відбувається конфлікт: матроси знущаються з птаха, якого спіймали заради розваг. Величний птах, «що любив пролітати слідами кораблів», на палубі виглядає безпорадним. У цьому творі моряки уособлюють людство, яке пливе на своєму судні у безмежжі Всесвіту, не дуже обтяжуючись роздумами про високе, а альбатрос – символ поета, творчої особистості, духовної людини… Читати на ukrlib.com.ua

Відповідності (Correspondances)

Ідея про те, що речі видимого світу є символами прихованої реальності, – у філософії та поезії не нова. Про це писав ще давньогрецький філософ Платон. Однак саме цей сонет Бодлера для французьких символістів став утіленням нової естетичної програми, бо саме в ньому автор сформував основне завдання поета – опанувати «усі безмежні речі», почути «підмурків та колон неясні голоси», відновити, возз’єднати втрачену гармонію або хоча б розказати про неї, зрозумівши «взаємного зв’язку невидимі закони»…

Паризький сплін (Spleen de Paris)

Існує Париж Бальзака, Хемінгуея і Генрі Міллера … Бодлерівський Париж – таємничий і похмурий, напівреальний і напівмістичний, у хитких обрисах тривожного сну або наркотичного марення, куди, однак, тягне повертатися знову і знову. Цей твір – класичний зразок жанру віршів у прозі

Штучний рай (Paradis artificiels)

Автор досліджує проблему впливу на людину збуджувальних засобів: вина, гашишу й опіуму. Вихваляючи вино, він засудив використання наркотичних речовин. На його думку, художник від природи обдарований поетичною уявою і не має потреби в штучному створенні образі Читати online

Романтичне мистецтво (L’Art romantique)

Збірка літературних есе, присвячених творчості В. Гюго, Е. Делакруа, Е. По та інших представників романтизму. Автор викладає своє розуміння мистецтва, абсолютизуючи деякі аспекти романтизму. Художник для нього — особа одержима. Процес творчості подібний до гіпнотичного трансу. Ці думки співпадають з переконаннями німецьких романтиків, але Бодлер робить акцент на містичній природі творчості. Поет у нього не завжди сам розуміє написане. Він підхоплює непомітні для інших «знаки», дані зверху, і на інтуїтивному рівні спілкується із Універсумом мовою символів

зарубіжна література Бодлер Шарль //Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н.Михальської та Б.Щавурського. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1: А — К. — С. 153-154. — Режим доступа: https://chtyvo.org.ua
Венгерова З. А. Бодлэр, Шарль //Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Великовский С. Бодлер // История зарубежной литературы XIX века / Сост.: Я. Засурский, С. Тураев – М.: Просвещение, 1982. – С. 275-281
Левик В. Шарль Бодлер //Писатели Франции / Сост.: Е.Эткинда. – М. Просвещение, 1964. – Режим доступа: http://17v-euro-lit.niv
Бароян Ж.-Б. Бодлер /Ж. Б. Бароян. – М.: Молодая гвардия, Палимпсест, 2012. – 224 с. – Серія: Жизнь замечательных людей
Труайя А. Бодлер /пер. В. А. Никитина; вступ. слово С. Б. Джимбинова. — М.: Молодая гвардия, 2006. — 262 с. — Серія: Жизнь замечательных людей. – Режим доступа: https://biography.wikireading
Анотація

Шарль Бодлер – одне з ключових імен французької літератури XIX століття. Його «Квіти зла» стали настільною книгою і в Росії, в якомусь сенсі визначивши напрямок, по якому стала розвиватися російська література в кінці XIX – початку XX століття. Його життя, повна пристрастей, захоплень і розчарувань, – ще один твір мистецтва, яке залишив нам Бодлер. Автор книги Анрі Труайя (справжнє ім’я Лев Тарасов) – найстаріший і загальновизнаний майстер біографічного жанру, його перу належать численні біографії діячів літератури і мистецтва, а також найбільших історичних персонажів XVIII-XX століть

Фокин С. Л. Пассажи: Этюды о Бодлере /С. Л. Фокин. – СПб.: Machina, 2011. – 224 с. – Режим доступа: https://www.machina.su
Анотація

Творчество Шарля Бодлера было воспринято в России с поистине беспредельной всеотзывчивостью. В известном смысле, он стал одним из самых русских среди всех русских поэтов “серебряного века”. Прискорбным следствием русского упоения Бодлером стало умаление или даже абсолютная редукция поэтического гения французского писателя в главной его направленности – быть чужим всему и вся. В предлагаемой читателю серии аналитических этюдов предпринята попытка вернуть Бодлера современности, переосмыслить персональную историю поэта. Его опыт поверяется мыслью В.Беньямина, М.Бланшо, К.Маркса, Ж.-П.Сартра, М.Фуко, сравнивается с творениями избранных предшественников: маркиза де Сада, Шодерло де Лакло, Жозефа де Местра, – и устремлениями видных современников: В.Гюго, П.-Ж.Прудона, Ш.-О.Сент-Бева, Г.Флобера, – наконец, предстает в свете полузабытых связей с трудами, утехами и днями русского вольнодумца Н.И.Сазонова, первого переводчика «Цветов Зла» и «Манифеста коммунистической парти«»

По, Бодлер, Достоевский: Блеск и нищета национального гения Сборник / сост. С. Фокин, А. Уракова. – М.: Новое литературное обозрение, 2017. – 496 с. – Серия: Научная библиотека. Научное приложение. Вып. CLXII
Анотація

В коллективной монографии рассматриваются разнообразные темы и мотивы, объединяющие трех великих писателей разных народов.

Сергей Фокин, Александра Уракова. Введение. О наших прочтениях и разночтениях (статья), стр. 5-48

ЧАСТЬ I. ГОЛОСА, ПРОСТРАНСТВА И ФИГУРЫ СОВРЕМЕННОСТИ

  • Жан-Кристоф Вальта. Демоны перверсии: По, Бодлер, Достоевский и новый субъект модернитета (статья, перевод С. Фокина), стр. 51-67
  • Ольга Волчек. Топология города и повествовательные маски у По, Бодлера, Достоевского (статья), стр. 68-97
  • Анн Пино. Причудливое По, причудливое Бодлера и фантастическое Достоевского: современная жизнь и недостоверности разума (статья, перевод С. Фокина), стр. 98-116
  • Стивен Рэкмен. Слушая социопатов По: преступление, наказание, голос (статья, перевод А. Ураковой), стр. 117-131
  • Виржини Телье. От «Новых необычайных историй» к «Запискам из подполья»: писать от первого лица (статья, перевод О. Волчек), стр. 132-146
  • Мари-Кристин Аликс Гарно де Лиль-Адан. «Гений христианства» в свете По, Бодлера и Достоевского (статья, перевод Е. Куровой), стр. 147-162

ЧАСТЬ II. ДЕМОНОЛОГИИ И ОРНИТОЛОГИИ

  • Эльвира Осипова. Черт в рассказах По и в романе Достоевского «Братья Карамазовы» (статья), стр. 165-175
  • Ирина Головачёва. Битва alter ego: от По до Генри Джеймса (статья), стр. 176-188
  • Элина Абсалямова. Языки необъяснимого: страх, смех и творчество (статья), стр. 189-215
  • Тим Фэррент, Александра Уракова. Братья по перу: птицы, трансцендентное и «жуткое» у По и Бодлера (статья), стр. 216-234
  • Алексей Аствацатуров. Черная галка, ворон и дятел: мотивы птиц у Жан Поля, По и Ницше (статья), стр. 235-251
  • Алексей Вольский. Птицы Бодлера, Георге, Рильке: опыт сравнительной поэтологии (статья), стр. 252-263

ЧАСТЬ III. НАЦИОНАЛЬНЫЕ ГЕНИИ, ИХ СООБЩНИКИ И ПРОТИВНИКИ

  • Сергей Фокин. «Американский гений» в свете суждений Барбе д’Оревильи, Бодлера и Достоевского (статья), стр. 267-301
  • Сэнди Пекастэнг. Бодлер и «бедный Эдди» (статья, перевод А. Честной), стр. 302-313
  • Татьяна Соколова. Невозможность выбора: Бодлер между «безупречным» Готье и По — избранником «прoклятой судьбы» (статья), стр. 314-329
  • Ольга Панова. Кумиры «сиреневого десятилетия»: По, Бодлер и американская декадентско-богемная культура 1890-х (статья), стр. 330-345
  • Валерий Зусман, Сергей Сапожков. Князь А.И. Урусов о Бодлере: по материалам французской символистской периодики 1890-х гг. (статья), стр. 346-362
  • Дмитрий Токарев. «Их Бодлер». Восприятие Бодлера в русской эмиграции первой волны: Берберова, Адамович, Поплавский (статья), стр. 363-375

ЧАСТЬ IV. МЕЖДУ ВЫМЫСЛАМИ И ДОМЫСЛАМИ

  • Андреа Скеллино. По, Бодлер, Достоевский: «опасные связи» в свете теории декаданса позднего Ницше (статья, перевод В. Охнича), стр. 379-389
  • Андрей Аствацатуров. Бодлеровский Париж в текстах Т.С. Элиота и Генри Миллера (статья), стр. 390-403
  • Мария Надъярных. «Порочный список»: По, Бодлер, Достоевский. В мире слов и недомолвок Борхеса (статья), стр. 404-419
  • Татьяна Боборыкина. Фокус на бесконечность: По, Бодлер, Достоевский в пространстве Эйзенштейна (статья), стр. 420-430
  • Федор Двинятин. По, Бодлер, Достоевский в работах Романа Якобсона (статья), стр. 431-443
Катаев В. Мой Бодлер // Валентин Катаев. Разное. – М.: Советский писатель, 1970. – С. 187-193
Гумилев Н. С. Поэзия Бодлера //Н.С. Гумилёв Сочинения. Том 7. – М.: Воскресенье, 2006. – Серия: Н.С. Гумилев. Полное собрание сочинений. В 10 т.
Косиков Г.К. Шарль Бодлер между «восторгом жизни» и «ужасом жизни» //Бодлер Ш. Цветы зла. Стихотворения в прозе / Сост., вступит. статья и коммент. Г. К. Косикова. — М.: Высшая школа, 1993. — С. 5-40. – Серія: Библиотека сту дента-словестника. – Режим доступаhttps://forlit.philol.msu
Шевчук Т. С. Идеал Красоты в стихотворениях «Гимн Красоте» Ш. Бодлера и Д. Мережковского //Компаративистика: Основные принципы литературоведческого анализа : на материале поэзии французских символистов и Д. Мережковского : [учебно-метод. пос.] / Т. С. Шевчук. – Измаил: РВВ ІДГУ, 2005. — 72 с.
image Карпенко Л. Г. Ш. Бодлер «Квіти зла» : 10-й клас / Л. Г. Карпенко // Зарубіжна література в школі, 2019. — № 3-4 (339-340). — С. 51-54