15 липня – День Української Державності
15 липня Україна відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Ця дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ.
День Державності відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Руси–України.
Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. Прийняття ним у 988 році християнства як державної релігії стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.
Спадком Русі є герб (тризуб), грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
Брайчевський, Михайло Юліанович. Утвердження християнства на Русі /Утвердження християнства на Русі / М. Ю. Брайчевський; ред. М. В. Попович; АН УРСР, Ін-т археології. – Київ: Наукова думка, 1988. – 259 с. – УКРАЇНІКА Анотація Книга великого українського вченого, професора Михайла Брайчевського відкриває нам новий погляд на історію хрещення Київської Русі. Ця книга була їм написана ще в 70-х роках ХХ ст., але побачила світ тільки в 1988 р. Це сталося саме через український науковий підхід радянська влада не давала ходу цієї праці. Сам професор Брайчевський, уже в часі незалежної України, казав, що навіть для видання в 1988 р. він мусів зробить у передмові певні «реверанси» в бік тогочасної комуністичної ідеології, без яких ця книга не побачила б світ. Але від згадки в передмові деяких «діячів марксизму-ленінізму» наукова коштовність праці не згубила свою актуальність і сьогодні |
|
Толочко, Петро Петрович. Літописи Київської Русі /П. П. Толочко. – Київ: Київ. акад. євробізнесу, 1994. – 85. – УКРАЇНІКА Анотація На основі власних спостережень та досліджень автор, видатний український історик, академік П. П. Толочко досконало проаналізував чи не найцікавіший період нашого історичного минулого – літописну традицію всієї Київської Русі. Праця грунтується на історичних та археологічний матеріалах і, безперечно, викличе надзвичайний інтерес у широкого читацького загалу |
|
Ричка, Володимир Михайлович. Лицар Духу: Володимир Великий в історії та пам’яті /Володимир Ричка; НАН України, Ін-т історії України. – Київ: [Ін-т історії України НАН України], 2015. – 131 c. – УКРАЇНІКА Анотація Розкривається історичне значення діяльності князя Володимира, доленосне значення його діянь, які поклали культурні фундаменти Києво-Руської держави і дали йому право на ім’я Великого. Хреститель Русі став знаковим символом, першорядною фігурою історичної пам’яті для всієї східнослов’янської цивілізації. Висвітлюються форми її функціонування, засоби маніфестації та їх вплив на процеси національно-культурної самоідентифікації народів Східної Європи. Видання розраховане на широке коло читачів |
|
Міщиха, П. І. Столиці Української Держави / П. І. Міщиха; М-во освіти і науки України, Ін-т упр. природ. ресурсами, Каф. гуманіт. дисциплін. – Коломия: [Ін-т упр. природ. ресурсами], 2005. – 45 c. – УКРАЇНІКА Анотація Мета даного навчального посібника – через призму столиць та їх правителів показати як становилась і розвивалась історія української державності. Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Київське князівство ХV ст., Запорозька Січ, козацько-гетьманська держава XVII-XVIII ст., УНР, Гетьманат, ЗУНР – усе це ланки єдиного історичного процесу, який, попри всі драматичні повороти, відбивав постійне прагнення українського народу жити незалежним державним життям |
|
Україна крізь віки: в 15 т. /Л. / ред. В. А. Смолій ; НАН України, Ін-т археол. України, Ін-т історії України. – Київ : Альтернативи, 1998
Толочко, Олексій Петрович. Т. 4 : Київська Русь / О. П. Толочко, П. П. Толочко. – 1998. – 351 c. – УКРАЇНІКА Україна крізь віки – це фундаментальна 15-томна праця провідних українських істориків, присвячена історії України від найдавніших часів і аж до сьогодення. Четвертий том присвячений історії Київської Русі. Всім, хто цікавиться історією України |
|
Шкільник, Михайло. Україна у боротьбі за державність в 1917-1921 роках спомини і роздуми / М. Шкільник; передм. Б. Боцюрков. – Торонто: Basilian Press, 1971. – 366 c. – УКРАЇНІКА Анотація Книга поєднує в собі спогади й міркування автора про короткий, але незвичайно важливий етап в новітній історії українського народу – період української революції та державного відродження 1917-21 років. У своїй праці д-р Шкільник, пишучи з відстані майже півстоліття, осмислює й інтерпретує українські визвольні змагання з перспективи його багатого життєвого досвіду та його особистої філософії – філософії державника-демократа, людини непартійної, але громадсько активної й відповідальної. Праця д-ра Шкільника – це не історія, а скоріше спроба оцінки й переоцінки подій, діячів і концепцій Українських Визвольних Змагань. Керуючись засадою “’історія – вчителька життя”, автор критично розбирає успіхи та невдачі українських змагань за державність та гостро – іноді дуже гостро – засуджує помилки й не державницькі потягнення окремих політичних партій та державних діячів того часу, “розбронзовуючи” деякі із пізніших легенд й інтерпретацій |
|
Мірчук, Петро. Українська державність. 1917-1920 /П. Мірчук. – Філядельфія: [б.в.], 1967. – 400 с. – УКРАЇНІКА Анотація Пишучи цю працю автор поставив собі ясно уточнене завдання: проаналізувати події в Україні в 1917-20 роках як вислід настанови і дій внутрішньо-українських сил в аспекті державного будівництва і знайти правду про те, хто тоді українську державність будував, а хто її руйнував |
|
Возняк, Михайло Степанович. Українська державність /Михайло Возняк. – Відень: З друк. Адольфа Гольцгавзена, 1918. – 152. – УКРАЇНІКА Анотація Книжка про Українську державність (починаючи від Русі до УНР) від Михайла Возняка, українського літературознавця і фольклориста |
|
Шанковський, Лев Петрович. Українська армія в боротьбі за державність /Л. Шанковський. – Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1958. – 317 с. – УКРАЇНІКА Анотація Лев Шанковський (1903 – 1995) — український економіст, журналіст, військовий історик-дослідник, активний учасник визвольного руху, військової і повстанської боротьби українського народу першої половини XX cтоліття ( його псевдоніми під час Другої світової війни — «Дзвін», «Олег Мартович»), член-основоположник УГВР, дійсний член НТШ. Його книга має за мету дати огляд організації української армії під час перших визвольних змагань. Для сучасних молодих вояків і всіх, хто цікавиться історією українського війська |
|