Дари бібліотеці
Циганенко Лілія Федорівна подарувала бібліотеці ІДГУ перший том колективної монографії «Історія і цивілізація Нижнього Дунаю».
Історія і цивілізація Нижнього Дунаю. Колективна монографія, присвячена Міжнародному дню Дунаю – 29 червня / ред.кол. К. Кройтору, Л. Циганенко. – Браїла: Істріус Музею Браїли «Кароль І», 2018. – Т. 1. – 526 с.
Ріка Дунай
Ініціатива святкування Міжнародного дня Дунаю з’явилася не так давно. Після того, як 29 червня 1994 року в Софії, Міжнародною комісією з охорони ріки Дунай (International Commission for the Protection of the Danube River – ICPDR) було підписано Конвенцію про співробітництво в галузі охорони та сталого використання ріки Дунай, відзначення десятої річниці Конвенції (2004 рік) фактично стало першим святом – Міжнародним Днем Дунаю.
Керівники відповідних структур держав Дунайського басейну (Австрія, Болгарія, Молдова, Німеччина, Румунія, Словакія, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія) та представники з боку Європейської Комісії підписали означений документ, і згодом Конвенція була ратифікована також і Боснією та Герцеговиною, Сербією та Чорногорією. Румунія є депозитарієм Конвенції про співробітництво в галузі захисту та сталого використання ріки Дунай.
У цьому контексті важливими є, принаймні, два основних спостереження: з одного боку, необхідність більш масштабного (офіційно це визнано лише півтора десятиріччя тому) захисту річки від різних сучасних агресивних факторів (природних та/або, перш за все, людських); з іншого боку, потреба в розумному використанні в середньо- та довгостроковій перспективі Дунаю – цього дарунку природи, що є невід’ємною частиною держав річкового басейну та в більш широкому географічному контексті є актуальним для всіх європейських держав.
Досягнення поставлених цілей, цілком природно, базується на історичній еволюції народів і етносів Дунайського ареалу, їх методах формування сталого природного середовища, а також у відповіді на питання, як специфічне природне середовище вплинуло на життя суспільства в найрізноманітніших аспектах: історичному, економічному, ментальному, соціальному, культурному, мистецькому тощо.
Цим важливим моментам присвячена й це колективне видання, навіть якщо в даний час воно стосується лише окремої ділянки, а саме Нижнього Дунаю. Матеріал, зібраний у виданні, є результатом об’єднаних зусиль дослідників з найбільш значущих культурних і освітніх установ регіону, таких як Центр дослідження Дунаю Румунської Академії наук (Браїла, Румунія); Музей «Карол І» (Браїла, Румунія), Державний Гуманітарний університет (Ізмаїл, Україна), Державний університет «Богдан Петріческу Хашдеу» (Кагул, Молдова), Університет «Нижній Дунай» (Галац, Румунія). Слід зазначити, що ідея належить колегам з України, які 29 червня 2017 року ініціювали проведення тематичного симпозіуму, матеріали якого знайшли відбиток у цьому збірнику. Окрім того, до видання увійшли й інші, різнотематичні статті: від археологічних відкриттів та інтерпретації літературно-документальних джерел до політично-адміністративного устрою; від історичної демографії до топоніміки та мистецтв, на більш широкій хронологічній базі від доісторичних часів до сьогодення.
Видавці, за згодою наукової колегії, запропонували зробити проведення конференції традиційним і щорічним. Іншими словами симпозіум проходитиме кожного року (по черзі) в згаданих центрах, а матеріали та доповіді мають бути опубліковані в двомовному збірнику, з наступним його розповсюдженням і використанням у інших навчальних та дослідницьких установах Дунайського регіону.
План Ізмаїлу часів румунської адміністрації (1943)
Сама назва та структура збірника натякають на те, що ідея має бути реалізована через безперервність, що дало б цій науковій ініціативі вигідний маршрут, здатний привести до традиціоналізації. Від самого початку наміри, які передбачалися при матеріалізації цього підходу, необов’язково означали спробу висвітлення певних прогалин в історії країн дунайського регіону. Наші зусилля спрямовані на представлення життєздатної альтернативи у вивченні регіональної історії. Критична оцінка наявних джерел; використання нових, раніше невідомих фактів і документів; серйозне аналітичне підґрунтя – саме ці підходи характеризують дослідження і статті, що містяться в нашому виданні. Надані матеріали є частиною наукових досліджень останніх десятиліть, автори яких звільнившись від політичних обмежень, догматів і канонів, прагнуть відновити традиції та знайти свій шлях до об’єктивності та наукової безпристрасності.
Ми пропонуємо всім зацікавленим широкий інструмент бібліографічного інформування з місцевої/регіональної історії, ще раз підтверджуючи ідею про те, що історія розвивається лише в той мірі, в якій вона поширює свій інформаційний горизонт і пов’язує себе з науковою творчістю.
Костін КРОЙТОРУ, Лілія ЦИГАНЕНКО