Міжнародний День пам’яті жертв Голокосту
27 січня у всьому світі відзначається День пам’яті жертв Голокосту. Дата 27 січня була обрана тому, що саме в цей день були визволені в’язні концтабіру Освенцім, який знаходився на території Польщі.
Голокост (від англ. the Holocaust, з дав.-гр. ὁλοκαύστος — «всеспалення») — переслідування і масове знищення євреїв і ромів у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циганів нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933 — 1945 років. Голокост був утіленням гітлерівської політики «остаточного розв’язання єврейського питання».
З чого розпочався Голокост ?
Першим його етапом вважається 1933 рік. Антисемітизм стає державною політикою «третього рейху». Поступово євреї виключалися з державного, суспільного життя. Їх позбавляли можливості займатися своєю професією, виганяли зі шкіл, університетів. Апогею ця кампанія досягла в 1935 році, після прийняття «нюрнберзьких законів». З 9 на 10 листопада 1938 року за наказом Геббельса відбулися єврейські погроми, які увійшли в історію під назвою «кришталевої ночі».
Другий етап Голокосту – 1939-1941 роки. Він розпочався 1 вересня 1939 року. Нацисти примушували євреїв носити особливі позначки, збирали їх у гетто (частина міста, спеціально відведена для примусового утримання євреїв з метою їх ізоляції та подальшого знищення), відправляли в трудові табори. .
Третій етап розпочався у 1941 р., разом з нападом нацистської Німеччини на СРСР. Вже 20 січня 1942 р. в Берліні відбулася конференція, на якій обговорювалися шляхи остаточного розв’язання єврейського питання. «Остаточне розв’язання» за нацистськими методами – масові розстріли, табори знищення. Масові розстріли проводили спеціально створені зондеркоманди за підтримки СС та місцевої поліції. Табори знищення, табори смерті – територія, спеціально виділена і обладнана для масового знищення людей. 6 таборів смерті: Белжець, Бухенвальд, Дахау, Майданек, Собібор, Треблінка – були створені для знищення євреїв.
За статистикою, нацисти закатували 6 млн. євреїв (1,5 млн. з них були діти). Було знищено майже все єврейське населення Польщі (3 млн. осіб), а також Румунії, Угорщини, Греції, Югославії, Чехословаччини, значну ч. євреїв Франції, Нідерландів, Бельгії, СРСР. За період з 1941 до 1945 року на українських землях загинуло близько 1,6 млн. євреїв та понад 4 млн. українців і представників інших національностей.
У Києві 29-30 вересня 1941 року київські євреї були зібрані нацистами під приводом переселення й розстріляні в Бабиному Яру. За донесенням німецького офіцера Блоделя, за два дні кількість знищених євреїв склала 33771 осіб. Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації.
За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 тисяч людей, з них десь 65–70 тисяч євреїв.
Нацистські злочини проти людства стали широко відомі світові вже на Нюрнберзькому процесі 1945–1946, де було визнано й особливу жахливість Голокосту.
У цей день скорботи й пам’яті працівники бібліотеки ІДГУ підготували книжкову виставку, до якої увійшли книги, видання яких було здійснено за підтримки Благодійного фонду «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».
