Книжкова виставка “Мерцішор і Мартениця”

Мерцішор – традиційне свято зустрічі весни в Молдові та Румунії, яке святкується 1 березня. В цей день прийнято дарувати бутоньєрки у вигляді квіточок із білих та червоних ниток. Ця прикраса має назву «мерцішор».

Відповідно до однієї легенди, в перший день березня на лісову галявину вийшла красуня Весна, оглянулася навколо й побачила, як крізь терен пробивається підсніжник. Вона вирішила допомогти йому і почала розчищати землю  навколо, визволяючи квітку від колючих гілок. Це побачила Зима та розгнівалася. Вона махнула руками, призвавши сніг з холодним вітром, щоб знищити первоцвіт. Проте Весна прикрила квіточку своїми руками і вкололась об терен. Крапля гарячої крові, що впала з її руки, оживила квітку. Так Весна перемогла Зиму. Кольори мерцішора символізують її червону кров на білому снігу.

За іншою легендою Сонце спустилося на землю в образі прекрасної дівчини. А Змій викрав його і зачинив у своєму палаці. Після цього перестали співати пташки, діти забули, що таке радість і сміх, а світ поринув у печаль. Один сміливий юнак вирішив врятувати Сонце. Цілий рік він шукав палац Змія, а коли знайшов, то викликав його на двобій. Вони довго боролись, але в результаті юнак переміг Змія та визволив прекрасне Сонце. Воно піднялося на небо й осяяло весь світ. Настала весна, природа ожила, і люди згадали, що таке радість. Проте сміливий юнак не встиг побачити весну. Його тепла кров стікала на сніг. Упала остання капля крові, він помер від ран. Там, де танув сніг, виростали білі квітки – підсніжники. З цієї пори на честь визволення світу від темряви та печалі люди сплітають два шнурочки із квіточками білого та червоного кольорів. Червоний символізує любов до краси і пам’ять про кров загиблого юнака. А білий – здоров’я та чистоту підсніжника, першої весняної квітки.

Мерцішори носять на одязі упродовж усього місяця березня. А 31 березня знімають і розвішують на квітучих фруктових деревах. Вважається, що завдяки цьому людям буде сприяти успіх протягом всього року. За повір’ям, якщо загадати бажання, коли вішаєш мерцішор на дерево, то воно обов’язково збудеться. На початку квітня в багатьох містах і селах Молдови можна побачити дерева, на яких розвішано мерцішори.

В деяких районах Румунії мерцішори носять не протягом всього березня, а лише перші два тижні. Вважається, що це приносить здоров’я та благополуччя. В трансільванських селах мерцішори прив’язують до дверей, вікон, на роги домашніх тварин, оскільки вважається, що вони відганяють злих духів і додають життєвих сил. У жудеці Біхор існує повір’я, що необхідно вмиватися дощовою водою, зібраною першого березня, щоб стати красивішими та здоровішими. В Банаті дівчата збирають воду чи сніг з листя суниць і вмиваються, щоб бути коханими. У Добруджі мерцішор носять до прильоту лелек, а потім кидають його в небо, щоб щастя було «великим та крилатим».

Схоже свято «Баба Марта» і в Болгарії. Баба Марта – персонаж болгарського фольклору, з яким пов’язано кілька звичаїв. Але найвідоміший – це зав’язування мартениці. На початку березня всі друзі та знайомі зі словами: «Честита Баба Марта» дарують, пов’язують або приколюють на одяг один одному червоно-білі мартениці. Мартеницями обмінюються і на територіях проживання етнічних болгар в Україні, Македонії, Північній Греції та Албанії.

За легендою, колись високо в горах жила-була Баба Марта. Вона бачила й чула, що відбувається на землі. Якщо посміхалася бабуся, то й сонце гріло, птахи щебетали, трава зеленіла. Сердилася – то темні хмари нависали над горами, вітер і сніг бив ліс, холод сковував землю, птахи замовкали. Тому, щоб задобрити та умилостивити Бабу Марту, з давніх часів болгари пов’язували білими та червоними нитками дітей і дівчат, овець і корів, фруктові дерева. Кожен будинок прикрашали червоними нитками, вірячи, що вони оберігають домочадців від поганих людей, хвороб, псування. Бабусі дуже подобалося це, вона посміхалася – сонечко припікало, приходила весна.

Спочатку мартениці робили з двох вовняних ниток – червоної та білої, а потім умільці стали додавати намистинки, плести фігурки з ниток. З’явилися знакові ляльки «Піжо і Пенда».

У наші дні  мартениця – це символ любові, здоров’я й довголіття.  Білий колір символізує чистоту відносин між людьми, а червоний несе тепло дружби. Багато болгар самі майструють мартениці з думкою про їх одержувачів. Щастя й успіх приносять тільки подаровані кимось мартениці, тому для себе їх не купують – тільки для інших. І чим більше тобі подарують мартениць, тим більше щастя тобі бажають і більше бажань можна буде загадати, пов’язуючи їх на квітуче дерево.

Мартениці охороняють від нещасть і хвороб. Надітий на зап’ястку браслет із червоних і білих ниток знімають тільки тоді, коли прилетить перший лелека. Після цього потрібно загадати бажання і повісити браслет на квітуче плодове дерево. Коли бажання збудеться, браслет треба зняти.

В етнічних болгар Бессарабії свято мартениці асоціюється з пробудженням природи та приходом довгоочікуваної весни. В цей день «мартеницю» – ручної роботи брошку з червоних та білих переплетених ниток приколюють до одягу, щиро вірючи в його символічність. Якщо червоний колір одягу представляє жіноче начало, материнство, ніжність, то білий – силу чоловічого начала – мужність. І дарують такі амулети з побажанням добра, щастя і здоров’я, як символ нових досягнень та приходу весни – початку зародження нового життя, перемоги добра над злом, весняного настрою та любові.

Працівники бібліотеки ІДГУ (відп. – В.М. Колєва) підготували інформаційну виставку “Мерцішор і Мартениця”, яку ми запрошуємо переглянути у фойє університету.

Список літератури