Олександр Грін – письменник-ювіляр 2020
23 серпня виповнюється 140 років від дня народження російського письменника, фантаста й романтика Олександра Гріна. З цієї нагоди працівники бібліотека ІДГУ (відп. Є. Усачова) підготували віртуальну виставку, яка знайомить читачів з його творчістю
Деякі факти з життя Олександра Гріна
Олександр Грін (справжнє ім’я Олександр Степанович Гріневський) народився в невеликому містечку В’ятської губернії. Кажуть, перше слово, яке майбутній письменник склав із букв, було слово «МОРЕ». Фантазер і мрійник — у 16 років він подався до Одеси у пошуках пригод.
Дом-музей письменника
Упродовж життя Грін встиг освоїти безліч професій: працював матросом, лесорубом, золотошукачем, рибалкою, залізничним службовцем тощо. Але, не зважаючи на життєві злигодні, він ніколи не припиняв писати.
Поступивши на військову службу, Грін перейнявся революційними настроями і через півроку дезертирував. У решті-решт революційна діяльність привела його до в’язниці, з якої він утік. Приблизно в цей час з’явилися його перші оповідання під прибраним ім’ям «Грін».
Взагалі, письменник мав декілька псевдонімів – Мальгін, Один, Вікторія Клем, Ельза Моравська, Степанов тощо. Авторський знак «Грін» літератор узяв, бо це було його дитяче прізвисько, а «Мальгін» – бо, ховаючись від поліції, використовував чужий паспорт на це прізвище.
За часів Громадянської війни письменник воював у лавах Червоної армії, але захворів на тиф і був комісований.
О. Грін на поштовій марці України, 2005
Незважаючи на свій революційний настрій, Олександр Грін не схвалював владу більшовиків, стверджуючи, що не можна знищити одне насильство іншим. Тож радянська влада оголосила його «ідеологічним ворогом», а твори запроторила до «чорного списку».
Після 1929 року Грін мешкав у Криму (Феодосія, селище Старий Крим), де провів останні роки свого життя.
Та, що біжить по хвилях (роман, 1928)
Море знає багато легенд. Грін додав ще одну: про дівчину, яка плавно рухається по хвилях, як бальною залою, і про корабель, названий на її честь. На того, хто ступить на палубу цього судна, очікує особлива доля…
У цій чарівній морській історії є і злісний пірат, і морська німфа, і карнавал, і таємнича дівчина, яка в мереживній сукні та золотих черевичках біжить по хвилях до свого Нездійсненого – прекрасного острова в океані…
Червоні вітрила (повість, 1923)
Ассоль, дівчинка-загадка, рано залишилася без матері і жила з батьком, який майстрував іграшки. Одного разу в лісі вона зустріла збирача легенд. Той напророкував, що незабаром за нею припливе принц на кораблі з червоними вітрилами. Дівчинка повірила йому і стала чекати на принца…
Відтоді божевільна Корабельна Ассоль стала об’єктом знущань і цькування. Та вона не звертала уваги на образи і таки дочекалася свого.
Ця історія про диво, яке дві людини вчинили одна для одної, а письменник — для всіх нас…
Дорога нікуди (роман, 1930)
Кажуть, одного разу на виставці Гріна вразила гравюра із зображенням дороги, що зникає за пустельним пагорбом під назвою «Дорога нікуди». Так виник задум останнього і найбільш сумного роману письменника.
Що таке таємниче «нікуди», куди прийшли герої? Це не смерть, а щось зовсім інше. Інакше в дорозі не було б сенсу — адже смерть можна зустріти, не покидаючи оселі. Інакше всі болісні зусилля, які було вжито для порятунку Тірея Давенанта, були б марними. Але хіба залишається відчуття, що вони марні? Навпаки, його друзі добилися свого, хоча і не в змозі сформулювати, чого саме. Вони зуміли повернути йому втрачене життя, і навіть дати чогось більшого. А, можливо, і не тільки йому…
Куди ж дорога? Це не певне місце, нехай навіть вигадане. Вірогідно, це те, до чого людина приходить після довгих мандрів у пошуках сенсу життя. Це стан її душі, почерствілої або навпаки, перетвореної (хоча назва роману наводить на думку про перше, ніж про друге).
Золотий ланцюг (роман, 1925)
Одного разу юнга Санді взявся переправити двох незнайомців на острів Зміїний, до палацу багатія Ганувера. Господар будинку запросив юнака погостювати деякий час. Гуляючи казковим палацем, Санді випадково дізнається історію Ганувера… Далі будуть… загадкові схованки, міфічний золотий ланцюг, фатальні жінки, бандити і злодії, а також справжні друзі, найкращі жінки, ідеальні герої…
Блискучий світ (роман, 1923)
Друд – людина, що вміє літати. Але його польоти викликають у людей лише паніку, а також спонукають їх руйнувати, знищувати усе, що незрозуміле. Бездушні багатії, які правлять світом, переслідують його. Жінка, яка допомагає йому, хоче використати цей незвичайний дар, щоб завоювати весь світ…
Думка про те, що люди колись літали, як зараз літають тільки уві сні, не давала Гріну спокою багато років. Незграбні польоти перших авіаторів, що він бачив під Петербургом, тільки зміцнювали цю думку…
Шукачі пригод (оповідання, 1915)
У цій новелі два «несумісних» героя — невтомний мандрівник Аммон Кут та геніальний художник Доггер, який ховається в сільській глушині, аби врятуватися від свого руйнівного таланту. Він вважає свої картини «темними інстинктами душі». Відтак це розповідь про таємну творчість геніального художника та долю його картин.
Скарби африканських гір (роман, 1925)
Власник впливової американської газети пропонує кореспонденту Генрі Стенлі відправитися до Центральної Африки на пошуки зниклого у 1869 році відомого мандрівника доктора Давида Лівінгстона. Разом з новим знайомим, шукачем пригод Гентом, Стенлі відправляється в повну небезпек і несподіванок експедицію по слідах зниклого доктора…
Джессі і Моргіана (роман, 1929)
Ця розповідь про двох сестер, одна — добра і приваблива, інша потворна і жорстока. На що здатна негарна жінка, яка смертельно заздрить молодості, красі та чарівності? Вельми цікаві роздуми про красу і природу зла, а також про любов і ненависть, безкорисливість, вірну дружбу і жорстоку підступність.
Фанданго (оповідання, 1927)
Петроград. Зима. Холод. Щоб зігрітися, люди палять зламані меблі. Черги за пайками. Навколо панує бруд, розруха, смуток і занепад. Аж раптом герой, Олександр Каур, потрапляє до іншого світу, яскравого й сонячного… Символічними дверима служить картина, а ключем – ім’я «Бам-Гран». Абсолютно несумісні два світи: цілком реальний зимовий Петроград 1921 року й фантастичний, блискучий весняний Зурбаган.
Це, мабуть, ключовий твір Гріна, де сходяться Грін-містик, Грін-романтик і Грін-реаліст.
Щуролов (оповідання, 1924)
Дивна історія, зовсім не схожа на більшість оповідань Гріна. Замість світлої романтики — похмурий сюрреалізм з дивно тривожною, лякаючою атмосферою. Моторошне змішання реалістичних революційних подій з містичною битвою Щуролова і Визволителя (гігантського заморського щура). Тут зійшлися два світи: щурячий, повний, зловісної фантастики й химерності й людський — достовірний і сумний, що дає відчуття хиткості, ненадійності людського існування, яке, мабуть, було так сильно у революційні роки. Але, найважливіше, що люди не втратили здібності любити, і це піднімає їх над хитромудрими і виверткими щуро-істотами.
 |
Бикова Т. Б. Грін Олександр Степанович /Т. Б. Бикова // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г—Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; НАН України Інститут історії України. — Київ: Наукова думка, 2004 — С. 205. — 518 с. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua |
 |
Ковский В. Е. Романтический мир Александра Грина /В. Е. Ковский. — М.: Наука, 1969. — 298 с. Анотація В книге исследуется художественный метод известного русского писателя-романтика. Творчество А. С. Грина рассматривается как воплощение целостной концепции человека и действительности в ее взаимосвязях с литературным процессом дооктябрьского периода и советской эпохи. Автор использует большой материал, включающий неизданные и забытые произведения А. С. Грина, воспоминания современников, архивные фонды |
 |
Ковский В. Е. Александр Грин. Преображение действительности / В. Е. Ковский. — Фрунзе : Илим, 1966. —126 с. Анотація В брошюре рассматривается одна из центральных и наиболее сложных проблем художественного метода А. Грина. Преображение действительности обусловлено той её романтической концепцией, которая определяет специфику творчества Грина как целостной художественной системы. Анализ этой концепции в свете гриновской трактовки образа героя позволяет уяснить некоторые существенные черты романтизма писателя |
 |
Михайлова Л. Александр Грин: Жизнь, личность, творчество/ Л. Михайлова. — М.: Художественная литература, 1980. – 216 с. Зміст
|
 |
Прохоров Е. И. Александр Грин / Е. И. Прохоров. — М.: Просвещение, 1970 . – 120 с. Анотація В книге Е. И. Прохорова рассказывается о жизни и творчестве Александра Грина, а также даётся анализ его произведений |
 |
Варламов А. Н. Александр Грин. Биография /А. Н. Варламов — М.: ЭКСМО, 2010. — 544 с. — (Серия «Лауреаты литературных премий») Анотація Имя удивительного писателя Александра Грина известно сегодня всем. Его фантастические герои, умеющие летать, ходить по волнам и мечтать, всегда зачаровывали читателей, наделяли их надеждой. Но была в его произведениях, как и в его жизни, тоска о Несбывшемся. Он не стал моряком, зато стал эсером, никогда не был признан своим среди писателей, жил в нищете и умел довольствоваться малым. В любые времена он был человеком несвоевременным и оставлял о себе самые противоречивые воспоминания у тех, кто его знал. Автор книги – известный писатель и литературовед, лауреат премии «Большая книга» Алексей Варламов – на основе архивных документов сумел создать живой и цельный образ Александра Грина и очень интересно и подробно представить его творчество |
 |
Варламов А. Александр Грин /А. Варламов. — М.: Молодая гвардия, 2008. — 464 с. Анотація Имя Александра Грина, создателя целого мира, называемого Гринландия, известно сегодня всем, хотя творчество этого удивительного писателя хорошо знают лишь немногие. Его фантастические герои, умеющие летать, ходить по волнам, мечтать и видеть свои мечты сбывшимися, всегда зачаровывали читателей, в любых обстоятельствах наделяли их надеждой. Но была в его произведениях, как и в его жизни, тоска о Несбывшемся. Он не стал моряком, зато стал эсером, близко соприкоснувшись с теми, кто готовил и осуществлял теракты, никогда не был признан своим среди писателей, многие из которых не принимали всерьез его творчество, жил не просто в бедности – в нищете и умел довольствоваться малым. В любые времена он был человеком несвоевременным и оставил о себе самые противоречивые воспоминания у тех, кто его знал. Зато его жизнь была согрета жертвенной любовью Нины Николаевны Грин, его второй жены, во многом благодаря усилиям которой мы можем сегодня представить себе, каким человеком был создатель «Алых парусов» и «Бегущей по волнам». Автор книги – известный писатель и литературовед Алексей Варламов – на основе публиковавшихся и архивных документов сумел создать удивительно живой и цельный образ этого неординарного человека и очень интересно и подробно представить его творчество |
 |
Воспоминания об Александре Грине: сборник / сост.: В. Сандлер. — Л.: Лениздат, 1972. — 607 с. Зміст
|
 |
101 биография русских знаменитостей, которых не было никогда /[авт.-сост. Н. В. Белов]. — Минск : Харвест, 2010. – 319 с. Анотація На странице 246 вы сможете познакомиться с биографией капитана корабля «Секрет» Артура Грэя, главного героя феерии «Алые паруса». Книга написана просто и увлекательно и рассчитана на самый широкий круг читателей |
 |
Кобзев Н. А. Роман Александра Грина : проблематика, герой, стиль /Н. А. Кобзев. — Кишинев : Штиинца, 1983. — 140 с. Анотація В работе рассматриваются романы Грина во всём их художественном своеобразии. Основное внимание уделено анализу образа романтического героя, особенностям сюжета, композиционной структуре |
 |
Дунаевская И. К. Этико-эстетическая концепция человека и природы в творчестве А. Грина /И. К. Дунаевская. — Рига : Зинатне, 1988. — 166 с. Анотація В монографии исследованы концепция человека и природы в художественном мире А. Грина, формы воплощения этико-эстетического идеала писателя, философско-эстетическая содержательность его образной системы. Уточняются и конкретизируются представления об активном характере романтизма писателя, предлагается новая интерпритация гриновской системы духовного самосовершенствования человека, духовного освоения мира человеком |
 |
Тарасенко Н. Ф. Дом Грина : дом-музей А. С. Грина в Феодосии и филиал музея в Старом Крыму /Н. Ф. Тарасенко. — Симферополь : Таврия, 1979. — 95 с. Анотація Автор книги писатель Николай Тарасенко рассказывает о феодосийском Доме-музее А. Грина и его филиале в Старом Крыму, о жизненном и творческом пути знаменитого романтика, создавшего «Алые паруса», «Блистающий мир», «Бегущую по волнам» и другие замечательные произведения |
 |
Варламова Л. М. Дом-музей А. С. Грина : путеводитель по музею А. С. Грина в Феодосии и филиал музея в Старом Крыму / Л. М. Варламова. — Симферополь : Таврия, 1986. — 78 с. Анотація Путеводитель рассказывает о Феодосийском литературно- мемориальном музее А. Грина и его филиале в Старом Крыму – об истории создания и основных экспонатах, знакомит с |
 |
Тарасенко Н. Александр Грин в Крыму: Последний лучник /Н. Тарасенко. —Симферополь: Бизнес-информ, 2008. — 176 с. Зміст
|
 |
Яблоков Е. А. Роман Александра Грина «Блистающий мир» /Е. А. Яблоков. — М.: МАКС Пресс, 2005. — 148 с. Зміст
|
 |
Харчев В. В. Поэзия и проза Александра Грина /В. В. Харчев. — Горький: Волго-Вятское книжное издательство, 1975. — 256 с. Зміст
Вместо предисловия, с. 4-7 Часть первая. Свет и ночь
Часть вторая. Воспитание чувств
|
 |
Александр Грин: Хроника жизни и творчества /Сост.: Н. Яловая. — Феодосия-Москва: Коктебель, 2006. — 80 с. Анотація Фрагменты автобиографии, воспоминаний, писем, дневниковых записей |
 |
Александр Грин: жизнь, личность, творчество : сборник / сост.: А. Ненада. — Феодосия: Арт Лайф, 2010. — 182 с. Зміст
Раздел I. Страницы биографии А.С. Грина
Раздел II. Грин и его эпоха
Раздел III. Александр Грин: особенности мастерства
Раздел IV. Грин и современость
|