11222

До дня народження Бориса Грінченка, одного з організаторів і керівників «Просвіти», активного члена Братства тарасівців, співзасновника УРП, працівники бібліотеки ІДГУ (відп. – О. Колесникова, В. Колєва) підготували книжкову виставку, з якою Ви можете ознайомитись у фойє університету.

Деякі факти про Бориса Грінченка

Борис Грінченко народився 1863 року на Харківщині. Був масштабною особистістю в громадському та культурному житті України.

Політичне життя

Під час навчання в школі Борис Грінченко підтримував зв’язок із гуртком революціонерів-народників. 29 грудня 1879 року його було заарештовано за «чтєніє і распространєніє» забороненої книжки С. Подолинського «Парова машина». Цей арешт мав свої сумні наслідки – набута у в’язниці хвороба легень та заборона продовжувати навчання в університеті.

Письменник є одним з організаторів українського громадянського товариства культурно-освітянського спрямування «Просвіта», яка була утворена 1868 у Львові з метою культурного розвитку. Багатогранна діяльність Бориса Грінченка була спрямована на формування української нації і становлення Української держави. Великим Просвітителем ввійшов він в історію України.

Братство Тарасівців

Також він був активним діячем братства тарасівців, української таємної організації, створеної влітку 1891 року на могилі Тараса Шевченка у Каневі. Своїм основним завданням братство ставило боротьбу за національне визволення українського народу.

Одним із найяскравіших творів Гринченка є вірш «Землякам, що раз на рік збираються на шевченкові роковини» (1898 р.)

Ще  не  вмерла  Україна,
Але  може  вмерти:
Ви  самі  її,  ледачі,
Ведете  до  смерти!

Не  хваліться,  що  жива  ще
Наша  воля  й  слава:
Зрада  їх  давно  стоптала,
Продала,  лукава!

Ваші  предки  торгували
Людськими  правами,
Їх  продавши,  породили
Вас  на  світ  рабами.

Не  пишайтеся  ж  у  співах
Ви  козацьким  родом:
Ви  —  раби,  хоча  й  пани  ви
Над  своїм  народом!

Україна  вам  не  мати:
Є  вам  інша  пані,
Зрадним  прадідів  нікчемних
Правнуки  погані1

Тільки  той  достойний  щастя,
Хто  боровсь  за  його,
Ви  ж  давно  покірні  слуги
Ледарства  гидкого.

Ви  ж  давно  не  люди  —  трупи,
Без  життя  і  сили,
Ваше  місце  —  кладовище,
Ями  та  могили.

Як  живі  покинуть  мертвих,
Щоб  з  живими  стати,
“Ще  не  вмерла  Україна!”
Будемо  співати.

Як  живі  покинуть  мертвих,  —
Прийде  та  година,
Що  ділами,  не  словами,
Оживе  Вкраїна!

Також він автор першого фундаментального «Словника української мови» (1907-1909). Борис Грінченко довго не міг отримати дозволу фахових філологів на редагування українського словника, що згодом отримав його ім’я. Коли матеріали видання повільно, але впевнено крокували до рук Грінченка через руки інших іменитих письменників і літераторів, у Бориса ще не було диплома – він був «народним учителем». Через це та ще деякі, певно, особисті моменти Грінченку не дозволяли редагувати український словник.

Лише коли дедлайни почали тривожити всіх причетних до цього видання, йому таки дозволили докласти руку до редагування. Та він зробив значно більше: додав тисячі слів до запланованих на початку проекту 52 тисяч слів. У 1907–1909 роках чотиритомне видання словника обсягом 68 тисяч слів було надруковане.

Особисте життя

1883 року в селі Олексіївці Зміївського повіту на вчительських курсах він познайомився з молодою вчителькою Марією Миколаївною Гладиліною. Незабаром вони одружились і змогли пронести своє кохання через все життя.

Він дуже любив свою доньку Настю і навіть спеціально для неї видавав журнал «Квітка», в якому писав короткі оповідання, вірші та загадки.

Анастасія Грінченко була активною учасницею збройних виступів революції 1905–1907 років, внаслідок чого її було увязенно. У в’язниці в Анастасії розвинувся туберкульоз і вже 1908 вона пішла з життя. Невдовзі помер і її син. Ці смерті дуже підірвали здоров’я Бориса – він помер за півтора року після доньки, 6 травня 1910 року в Оспедалетто (Італія).

Вшанування пам’яті письменника

В Україні існує «Меморіальний музей Б. Д. Гринченка». На подвір’ї Олексіївської школи (Перевальського району) розташована стара будівля, перед якою височить пам’ятник талановитому педагогу, видатному письменнику і публіцисту, критику і мовознавцю, видавцю та громадському діячу — Борису Дмитровичу Грінченку. Також його ім’я носить вищий навчальний заклад – Київський університет імені Бориса Грінченка.