Шевчук Тетяна Станіславівна

ШЕВЧУК Тетяна Станіславівна
доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства слов’янських мов і світової літератури
Відомості про науковцяБібліографічні відомості

Народилася 05.11.1972 у м. Херсон у родині заслуженого працівника сільського господарства України, проф. Голобородько С.П. Доктор філології за фахом «порівняльне літературознавство», професор, завкафедри загального мовознавства, слов’янських мов і світової літератури.

Кар’єрне зростання Шевчук Т.С. пов’язано з ІДГУ: випускниця Ізмаїльського державного педагогічного інституту (1989-1994) з кваліфікацією «учитель французької та англійської мов»; навчання в аспірантурі (1998-2001) і докторантурі (2007-2010) на кафедрі зарубіжної літератури ІДГУ; отримання другої вищої освіти за фахом «українська мова і література» (2009). Кандидатська дисертація («Концепції французького символізму в літературно-естетичних працях і поезії Д.Мережковського», 2002) і докторська («Антична спадщина в художній рецепції Григорія Сковороди», 2010) були захищені в в Інституті літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України (Київ).

В Ізмаїльському державному гуманітарному університеті Тетяна Станіславівна працювала на посаді завідуючої кафедри практичного курсу англійської мови (2003-2007), під час роботи на якій у 2005 р. отримала грант від посольства США в Україні на навчання в American Studies Summer School «Traditions and Values of American Democracy», яке проводилося у Південноукраїнському державному педагогічному університеті (Одеса). В 2009-2010 рр. була стипендіатом Кабінету міністрів МОН України. З 2011-2014 рр. працювала на посаді декана факультету іноземних мов ІДГУ. З 2016 є експертом Наукової ради МОН України (секція «Літературознавство, мовознавство, мистецтвознавство») при департаменті науково-технічного розвитку з питань проведення експертизи наукових проектів. Т. С. Шевчук також є членом спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (наказ № 1412 від 18.12.2018) та керівником державного наукового проекту МОН України «Регіональна література і живопис як засіб формування колективної ідентичності локального соціуму».

Сьогодні наукові інтереси проф. Шевчук Т.С. пов’язані з трьома напрямками: філологічним, краєзнавчим та мистецтвознавчим. Як фахівець у галузі філології, вона є автором навчального посібника «Переклад як форма міжлітературної взаємодії» (2015), монографії «На перехресті епох: Антична література у творчості Григорія Сковороди» (2010), п’єси для шкільного театру «Григорій Сковорода: Шлях мудреця» (2011) та понад 100 наукових публікацій, у центрі уваги яких є постаті вітчизняної (Мелетій Смотрицький, Митрофан Довгалевський, Григорій Сковорода, Василь Наріжний, Тарас Шевченко, Ліна Костенко, Олександр Ірванець) і світової літератури (Олександр Пушкін і Михайло Лермонтов, французькі і російські символісти, представники постмодернізму: Крістоф Рансмайр, Віктор Пелєвін, Тетяна Толстая, Сергій Довлатов, Юрій Поляков й ін.).

Серед краєзнавчих студій проф. Шевчук Т.С. можна виокремити дослідження «Легенди Зміїного острову» (2015), «Народна педагогіка Буджака як соціокультурне явище (2017) та міждисциплінарну студію «Образ Буджаку в естетичній рецепції бессарабських болгар України та Молдови» (2018). У мистецтвознавчий ракурс досліджень потрапила творча діяльність представників Ізмаїльської міської організації Національної спілки художників України. Опубліковано статті про синтез мистецтв у творчому доробку Олександра Кари; духовний континуум творчості Івана Шишмана; язичницькі і християнські традиції Буджаку, репрезентовані у графіці Володимира Афанасьєва; трагедію голодомору 1946-1947 років у Бессарабії, відображеному в проекті «Голод» Йони Тукусер; зокрема й узагальнююче дослідження «Культурний код сучасного образотворчого мистецтва Буджаку» (2018).  З 2017 року Т. С. Шевчук – член Ізмаїльської міської організації Національної спілки художників України (мистецтвознавче відділення).

Шевчук Т.С. має значний видавничий досвід. Як відповідальний редактор, випустила збірки наукових праць: «Эстетические парадигмы русской литературы и культуры» (2010); «Філологічна освіта у поліетнічному просторі (2013); «Дунайські наукові читання: європейський вимір і регіональний контекст» (2015); англомовний ілюстрований довідник «Illustrated Guide of Ismail Municipal Organization of  National Union of  Ukrainian Artists (2016, у співавторстві); колективної монографії  «Культурний простір бессарабських болгар: мова, література, мистецтво» (2018). Є постійним членом редколегії кількох наукових журналів: «Journal of Danubian Studies and Research» (Галац); «Філологічні діалоги» (Ізмаїл); «Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету».

Під керівництвом проф. Шевчук Т. С. захищено дві кандидатські дисертації Чепелик О.А. (2009); Шикиринської О.Б. (2016) з фаху: 10.01.05 – порівняльне літературознавство.

Шевчук Т.С. нагороджена почесними грамотами Південного наукового центру НАН України і Міністерства освіти і науки України (2010); Одеської  державної обласної адміністрації (2012, 2018); нагрудною відзнакою ради ректорів Одеської області «За досягнення у науці» (2015); подякою Міністерства освіти і науки України за плідну наукову діяльність (2017). В ІДГУ вона викладає дисципліни «Антична література», «Сучасна світова література», «Історія літературознавчих вчень», «Літературна компаративістика» й ін.

  Профіль на порталі НБУВ
(переглянути)
  Сторінка в Google Академія
(переглянути)
Бібліографічні відомості про найголовніші наукові дослідження

На перехресті епох: антична література у творчості Григорія Сковороди. - Ізмаїл : СМИЛ, 2010. - 360 с.

Опис:

Монографія є комплексним компаративним дослідженням актуальної наукової проблеми "Г.Сковорода і античність". В її рамках відтворюється панорама культурно-історичної дійсності України ХVІІ ст. із переосмислення існуючих уявлень про " білі плями" в біографії мислителя. У книзі пропонується філологічна оцінка питання характеру художньої рецепції античних традицій у творчості Г. Сковороди. Простежується динаміка жанрових і тематичних домінант у його діалогах; виявляється національна своєрідність байкарського доробку шляхом генологічного аналізу на структурному, тематологічному і лексикографічному рівнях у порівнянні з античними взірцями; студіюється специфіка потрактування Г. Сковородою метаобразної системи греко-римської міфології на тлі художньої практики українського бароко. Традиції античної лірики в поезії Г. Сковороди розглядаються в контексті естетичної проблематики «риторичної епохи» з акцентом на особливостях відображення класичних жанрових і метричних форм, буколіко-пасторальних мотивів, естетичних засад античної сатири, зокрема Горація з установленням меж «сковородинівської гораціани», аналізом естетичної оцінки митцем художньої спадщини античних літературних представників.


Книга розрахована на широке коло читачів: студентів, філологів, істориків, філософів, вчителів та всіх тих, хто цікавиться постаттю Г.Сковороди та українською літературою і культурою ХVІІ ст.

Переклад як форма міжлітературної взаємодії : навч. посіб. – Ізмаїл : СМИЛ, 2015. – 238 с.

Опис:

Навчальний посібник складається з семи лекцій на означену тематику. У ньому розкривається специфіка художнього перекладу як галузі літературної компаративістики в контексті її методологічної парадигми; розкривається роль перекладної літератури у становленні європейської та вітчизняної літератури і освіти; студіюється перекладацька спадщина Г. Сковороди; аналізуються перекладацькі здобутки української літератури ХІХ–ХХ ст. Посібник містить тематику рефератів і вимоги до виконання рефератів як індивідуально-дослідного завдання для студентів; підсумкові питання до спецкурсу, глосарій, рекомендовану літературу, питання до кандидатського мінімуму з порівняльного літературознавства, рекомендовані Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Культурний простір бессарабських болгар: колективна монографія за ред. Т.С. Шевчук. - Болград: ТОВ «Арт-Юг» - «Ірбіс». – 204 с. Режим доступу: http://lib.idgu.edu.ua

Опис:

Колективна монографія «Культурний простір бессарабських болгар» містить наукові розвідки українських та болгарських дослідників, присвячені вивченню культури бессарабських болгар. До кола наукових інтересів потрапили питання духовних пошуків болгарських мешканців Бессарабії, увиразненні в образотворчому мистецтві, мові, художній літературі та суспільній діяльності. До книги увійшли як нові наукові дослідження авторського колективу, так і раніше опубліковані студії з посиланнями на першоджерело в рамках засад академічної доброчесності. В монографії також представлено екскурси в культурну практику Ізмаїльської болгарської громади ім. Святої Софії. Для гуманітаріїв та всіх, хто цікавиться культурою болгар Південної Бессарабії.

У розділах:
Шевчук Т. С. Творчі портрети болгарських митців Буджака. - С. 12-60.
Шевчук Т. С. Образ Буджака в літературі бессарабських болгар України і Молдови. – С. 107-116.

Illustrated Guide of Ismail Municipal Organizationof National Union of Ukrainian Artists. – Lambert, 2016. – 61 с. (у співавторстві з О. Карою, О. Колмиковою). Режим доступу: https://drive.google.com

Опис:

Книга містить інформацію про членів Ізмаїльської міської організації Національної спілки художників України (ІМО НСХУ), що існує з 2008 року. Ізмаїльська міська організація поєднує митців півдня Одеської області, відомої в історичних назвах як Буджак чи Південна Бессарабія. Регіональна самобутність і полікультурність є провідними ознаками творчості представників спілки, що є висококваліфікованими фахівцями, частина з яких має відзнаки державного рівня. Це діячі у галузі живопису, графіки, декоративно-прикладного мистецтва, реставрації та консервації творів живопису, зокрема церковного. Довідник укладено за матеріалами, поданими членами Ізмаїльської міської організації Національної спілки художників України. Він містить ілюстрації праць членів організації, що репрезентують розмаїття творчих манер

Українське Придунав'я у світлі гуманітарних досліджень: колект. монографія. – Ізмаїл : СМИЛ, 2015. – 230 с. Режим доступу: https://ru.calameo.com

Опис:

У монографії висвітлено минуле і сьогодення дев’яти південно-західних районів Одещини, які в літературі отримали назву Українське Подунав’я. Особливу увагу приділено традиціям місцевого самоврядування у краї, формуванню його мультикультурного простору, творчості митців, своєрідності колективної пам’яті, самосвідомості мешканців.

У розділі:
Шевчук Т. С.Історико-культурна спадщина краю та колективна пам'ять місцевого соціуму. – С. 178-198.
У розділі розглянуто колективна пам'ять місцевого соціуму як культурний феномен; античні артефакти в історико-культурному розвитку краю: загадки релігійного культу на о. Зміїний; зародження давньогерманської писемності у межиріччі Прута і Дністра; новітня історико-культурна спадщина українського Подунав'я, питання формування місцевого соціуму


Григорій Сковорода: Шлях мудреця: П’єса // Дивослово. – № 1, 2011. – С. 29 – 32. Режим доступу: https://dyvoslovo.com.ua

Опис:

П’єса «Григорій Сковорода: шлях мудреця» призначена для позакласних заходів і вистав шкільного театру. Метою створення п’єси є прагнення донести в популярнiй, iгровiй формi вiдомостi про життєвий шлях Г. Сковороди, його оточення й естетико-фiлософськi погляди, вiдобразити особливостi нацiональної освiти XVIII ст., передати колорит української культури цiєї доби

Г. Гесс де Кальве і Г. Сковорода: історія літературознавчого міфу // Слово і час. - 2009. - № 8. - С. 83-89. Режим доступу:http://dspace.nbuv.gov.ua

Опис:

У статті розглядається історія виникнення літературознавчого міфу про Г. Гесса де Кальве як мемуариста Г. Сковороди. Надається історична довідка про життєвий шлях Г. Гесса де Кальве й витоки його відомостей про Г. Сковороду, які лягли в основу першого художнього нарису про українського філософа «Сковорода, циник нашего века» (1817). Встановлюється джерело неправдивої інформації з окресленням векторів її рецепції в подальших наукових розвідках

Емблематичні збірки XVII – XVIII ст.ст. в художній рецепції Г. Сковороди // Слово і час, 2010. – С. 71-84.

Опис:

У статті досліджуються характер художньої рецепції Г. Сковородою поширених в Україні XVII – XVIII ст.ст. європейських збірок емблем та символів. Розв’язується питання походження та особливостей потрактування репродукованих мислителем емблем-малюнків у діалозі «Разговор, называемый алфавит, или букварь мира». Встановлення гравюр-прототипів підкріплюється візуальним матеріалом, який надається у паралелі першовзірець/репродукція.

Ключові слова: емблема, гравюра, малюнок, символ, потрактування

Музичний код творчості Григорія Сковороди // Слово і час. - 2011. - Режим доступу: https://scholar.google.com.ua

Опис:


В статті досліджується сучасний стан і перспективи студіювання наукової проблеми «Г. Сковорода і музика». Представлено історіографію питання та аналіз музичної топіки в псальмах і симфоніях Г. Сковороди в контексті актуальних проблем інтермедіальної поетики.

Ключові слова: музика, псальма, симфонія, пісня, хор, півчий

Сковородинівське коло: родовід Михайла Ковалинського // Слово і час. - 2013. - № 4. - С. 28-45. - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua

Опис:

Пропонований історико-літературний матеріал містить відомості про родину першого біографа і друга Григорія Сковороди Михайла Ковалинського. Висвітлюються аспекти кар’єри Михайла та його братів на імперській державній службі в контексті їх прямого чи опосередкованого ставлення до українського любомудра. До уваги взято й пов’язані з ними деякі факти з життя письменника Василя Наріжного (1780 – 1825).

Ключові слова: Україна, Росія, Грузія, мемуари, ставлення, оцінка

Сакральні географічні топоси античності у творчості Г. Сковороди // Літературна компаративістика. – Вип. IV: Імагологічний аспект сучасної компаративістики: стратегії та парадигми. – Ч. І. – К.: ВД «Стилос», 2011. – С. 116-129.

Опис:

У статті досліджуються особливості осмислення Г. Сковородою ареалу головних географічних топосів античної культури (Афіни, Рим, Карфаген, Петра). Г. Сковорода пов'язує падіння Афін як центру давньогрецької культури з відходом від морального аскетизму і сповідування філософії «самопізнання». Сакральний топос Риму виступає втіленням сили і слабкості високої цивілізації. Образ Карфагена асоціюється з торжеством язичницької культури, а образ Петри як колонії давньоримської імперії стратегічного призначення в міфопоетичної свідомості українського філософа виступає прообразом «Божої гори»

Метаморфоза образу Нарциса та метаморфози його інтерпретації в європейській гуманістиці // Сучасні дослідження з іноземної філології. - 2011. - Вип. 9. - С. 503-514. - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua

Опис:

Давньогрецький міф про Нарциса, закоханого у своє відображення прекрасного юнака довершеної, але хворобливої краси, активно інтерпретується в мистецтві, художній літературі, естетико-філософських працях, психології та медицині Нового та новітнього часу. Впродовж століть характер тлумачення цього загадкового образу суттєво різниться, як, власне, й античні варіанти міфа. Автор цієї студії поставив за мету окреслити трансформаційний контекст потрактування образа Нарциса в європейській гуманістиці з акцентом на основних щаблях його естетичної рецепції. Автор спирається на античні варіанти міфу; художні джерела (Б. Челліні, М. да Караваджо, Н. Пуссен, К. Брюллов, Д. В. Воттерхауз, С. Далі); естетико-філософські (Г. Сковорода, Андре Жид, Г. Маркузе, П. Кіньяр) та психоаналітичні праці (Х. Елліс, З. Фрейд, Е. Фромм, Н. Мак-Вільямс). Доводиться, що істотною особливістю його сприйняття за Нового та новітнього часу стала відчутна патологізація символіки Нарциса із наданням протилежних сенсів первинній структурі міфа у працях психоаналітиків. Інваріантом усіх існуючих тлумачень цього образу стали метафізичні проекції, ірраціональні асоціації та естетизація Нарциса як втілення вишуканої Краси, недоступної впливу земного, матеріального світу

Дельта Дунаю у дзеркалі постмодернізму (на основі роману К. Рансмайра «Останній світ») // Journal of Danubian Studies and Research. – 2014. – Vol.4. - № 2. – Режим доступу: http://journals.univ-danubius.ro

Опис:

У статті розглядається постмодерністська інтерпретація всесвітньо відомої історії вигнання Овідія в далеку римську провінцію Томи (сучасне румунське м. Констанца), яка представлена в романі сучасного австрійського письменника Кристофа Рансмайра "Останній світ" (1988). Виходячи з описів Дунайської низовини у давнину, складену Овідієм, автор запрошує читача до сюрреалістичного світу варварської цивілізації, в якій відсутній час, а реальні події змішані з міфологічними. Письменник намагається зрозуміти міф через глибокі шари естетичної, культурної та геополітичної метаморфози ХХ століття, проблеми відносин між Сходом і Заходом, встановлення тоталітарних режимів тощо. Панорама нарисів життя та культури давніх мешканців Нижнього Дунаю дає уявлення про позачасовий характер людських цінностей та устремлінь

Духовна еволюція як метаморфоза (на основі роману В. Пелевіна «Життя комах») // Journal of Danubian Studies and Research. – 2013. – Vol. 3. - № 2. – Режим доступу: http://www.journals.univ-danubius.ro

Опис:

The article deals with the aesthetic paradigm of the novel "Life of Insects" (1993), written by well-known Russian writer Victor Pelevin. Spiritual evolution or degradation of the heroes is represented by their metamorphosis from person to insect or vice versa. Actual questions of the novel are focused on the problems of spiritual vacuum, lost dignity, the meaning of life, the relationship to life as most rare and precious gift, the horror to live at the level of animal existence. The author models the reality, in which the insect mask captures the essence of the person. The focus is on the anthropocentric code of the novel, the evolutionary and regressive reasons, connected with the transmutations of the heroes

The Legends of the Serpent Island in the Danube Delta // Journal of Danubian Studies and Research. – 2016. – Vol.5. - № 2. – Режим доступу: http://journals.univ-danubius.ro

Опис:

The report presents a variety of ancient legends, connected with the cult of Achilles on the Serpent (Snake) Island, located in 35 km far from the Danube Delta in the territorial waters of Ukraine. The sources of ancient legends are the essay of Flavius Arrian “Periplus Ponti Euxini (maritime guide)”, Flavius Philostratus dialogue “On Heroes”(Heroikos), as well as the outlines of Arctinus of Miletus, Maximus of Tyre and Romanian folklore. The imageries of Achilles Pontarchis cult on the Serpent Island (in ancient times–Levka Island, White Island, Island of the Blessed, Fidonisi, Ilan-Ada, Sherpilor) disclose the peculiarities of his worship in Scythia and Dacia

The Functions of the Classical Images in the Ukrainian Baroque Poetry // European Integration-Realities and Perspectives Proceedings. – 2011. - № 6. – С. 458-461.- Режим доступу: http://www.proceedings.univ-danubius.ro

Опис:

The article deals with the characteristic of the ancient Greek and Rome discourse reception in the old Ukrainian literature. The paradigm of the antique images functioning in it is exposed with the focus on the Ukrainian poetry of the XVII-XVIII-th c. The aesthetic modus of the creative classical antiquity reproduction in the Ukrainian baroque period is represented by the didactic principle, stylistic search, syntheses of pagan and Christian categories. The specific features of the national variant of the ancient mythological structures artistic interpretation are exposed as well

The Tragedy of Famine of 1946-1947 in Bessarabia in the Artistic Project “Hunger” by Yona Tukuser // Journal of Danubian Studies and Research. – 2017. – Vol.7. - №2. – Режим доступу: http://journals.univ-danubius.ro

Опис:

The article presents an analysis of the art project of the Bulgarian artist Yona Tukuser “The Hunger”, dedicated to the tragic events of 1946-1947 in Bessarabia, connected with an unnaturally organized famine. Yona's paintings make us think not only about the terrible death of innocent people who died, a significant percentage of whom were children, but also about the problem of the spiritual fall of people, who have fallen to cannibalism. The artist makes you think about the question of where the intellectual limit is, after which the mental state changes and the person turns into an animal under the influence of hunger. The work can be useful to both theorists and practitioners in the field of Art and Cultural Studies

Christian and Pagan Traditions in the Church Holidays and Ceremonies of Budjak (on the material of Vladimir Afanasyev graphics) // Danubius Supliment: Modernity, Post-modernity, Communism, Post-communism. Ukrainian Historiographic Contributions, supplementary issue. - Editura Muzeului de Istorie Galaţi, 2017. - № 35. - Р. 35-48. – Режим доступу: http://www.revistadanubius.ro

Опис:

In this study, it is our intention to highlight the peculiarities of intersection of Christian and pagan traditions in church holidays and ceremonies of Budjak, a border district in the south of Odessa region, Ukraine. Its distinctive features are mulculturalism and nationally specific forms of communication in the situation of dinamic cultural interference. The material of the study is the album “The World of Graphics...” (2001) by the Bessarabian artist Vladimir Afanasyev, who collected 140 ethnographic sketches with a verbal component created by him during a quarter of a century. The paper with a focus on “Holydays and Rituals” block of pictures continues some previous examinations conducted on the cycles of graphic images of V. Afanasiev, such as “Nature of Budjak”, “Work”, “Leisure”, “Popular Pedagogy”. The novelty consists of the conducted examination and the critical opinions, devoted to regional specifics of pre-Christian Old Slavonic ceremonies, preserved in collective memory of local society. The work can be useful to academics and practitioners who have specific responsibilities in the field of Cultural and Art Studies

Відлуння античного релігійного культу на острові Зміїному в румунському фольклорі // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. - Видавничий дім «Гельветика», 2016. – Т. 1, № 25. – С. 198-201. - Режим доступу: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua

Опис:

Досліджуються відомості про поширений на о. Зміїний і, в цілому, в Північному Причорномор’ї язичницький культ Ахілла та інших античних богів,які містяться в румунському фольклорі, записаного у ХІХ ст. в жудецах, розташованих в безпосередній близькості від Зміїного острову. В них йдеться про загадковий храм на священному острові, що отримав в піснях назву «Велика Церква дев'яти олтарів» (“Вiserica cea mare cu 9 altare”), або «монастир Богів» (“Mănăstirea Domnilor”). Автори пісень розмірковують про язичницьких богів переважно у християнських категоріях та змішують давні і нові релігійні уявлення

Ключові слова: Зміїний острів, культ Ахілла-Понтарха, античний, легенда, румунський фольклор

Русская литература и еврейство. Рецензия на книгу Л.Г. Фризмана «Такая судьба. Еврейская тема в русской литературе» // Радуга. № 7-8, 2015. – С. 194-197. - Режим доступу: http://raduga.org.ua

Опис:

Вихід нової книги видатного харківського вченого Леоніда Генріховича Фрізмана «Такая судьба. Еврейская тема в русской литературе» (2015) є значною подією у вітчизняній русистиці. Художній феномен «єврейського питання» в російській літературі не має аналогів монографічного осмислення в Росії, а відтак книга проф. Фрізмана є першою в цій галузі науковою розвідкою, до проблематики якої сором'язливо уникали звертатися багато поколінь літературознавців. Автор провів колосальну дослідницьку роботу. У книзі представлена еволюція єврейської теми в російській літературі за період без малого 200 років: від Великої Вітчизняної війни 1812 роки до розпаду СРСР. У ній використані численні історичні та мемуарні матеріали, есеїстика, проаналізовані сотні текстів художньої літератури. При цьому дослідження носить популяризаторський характер і, незважаючи на значний обсяг опрацьованого матеріалу, воно декларативно необтяжене бібліографічними посиланнями і коментарями. Замість традиційного наукового апарату робота насичена тонким гумором, неповторною авторською іронією, що надає їй особливої глибини і філософічності

Олександр Кара: «Перша борозна» та «Ниті з минулого» (синтез мистецтв у картинах) // Образотворче мистецтво. – Нац. спілка художників України, 2016. - № 1. – С. 144-145.

Опис:

Картини Олексанра Кари «Перша борозна» та «Ниті з минулого» виконані на основі синтезу різних видів мистецтв: фольклорних болгарських пісень, на основі яких було створено їх сюжетну основу; фон репродукує автентичний варіант килиму як продукту болгарського народного ткацтва; рама є також автентичним елементом ткацького станка (ваталі). У картині «Ниті з минулого» полотно пов’язане з ним оригінальним способом за допомогою зробленої ручним способом мотузки для виготовлення килимів. Подібна комбінація має на меті створення синтетичної у своїй основі картини, нетрадиційні декоративно-прикладні компоненти якої підсилюють звучання її провідної ідеї


«Перша борозна»

«Ниті з минулого»