БІБЛІОТЕКА ІЗМАЇЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Важливу роль в процесі капіталізації сільського господарства Бессарабії зіграли кредитно-банківські установи. Історичний досвід доводить, що перехід до ринкових відносин неможливий без створення працюючого фінансового ринку. Добре налагоджена фінансова система є важливим чинником формування цивілізованих економічних відносин. Іпотечній кредит об'єктивно прискорював мобілізацію земельної власності, сприяючи концентрації сільськогосподарського виробництва в руках економічно найсильніших дворян. Державний банк, який було відкрито у 1885 р., офіційно являючись комерційним закладом, значну частину своїх коштів витрачав на потреби дворян: кредити видавалися строком від 48 до 66 років, що призводило до космічних заборгованостей

Южная Бессарабия – один из полиэтнических регионов Украины, на территории которого мирно сосуществуют представители более 100 этносов: украинцы и болгары, русские и молдаване, греки и евреи, армяне и гагаузы, албанцы и поляки. На протяжении ХІХ – начала ХХ вв. южнобессарабские земли стали местом вынужденного, но очень необходимого для большинства представителей народов Балканского полуострова переселения

Одним з визначальних факторів, що свідчить про розвиток наукової думки, є діяльність науково-технічної інтелігенції. Дослідження науковців суттєво впливають на господарський, промисловий розвиток країни та її регіонів, військовий потенціал. Серед плеяди інтелектуалів Бессарабії кінця ХІХ – початку ХХ ст., які уславилися відкриттями та винаходами в галузі природничих наук, виділяються вчені: академік хімік Л.В. Писаржевський, економіст В.Є. Вазар, астроном М.М. Донич. На аналізі їх діяльності ми зупинимося в даній статті. Серед науковців-хіміків кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. визначальне місце належить Льву Володимировичу Писаржевському – одному з засновників електронної хімії

Історія зародження, становлення й розвитку дворянського стану на теренах Південної України наприкінці ХѴІІІ – першої половини ХІХ ст. є однією з малодосліджених тем у вітчизняній історіографії. Сьогодні назріла потреба у відмові від стереотипів і догм радянської історичної науки, в якій укорінено негативне ставлення до «панів», їх культури, підприємницької діяльності, які традиційно сприймалися як такі, що паразитували на перепродажі чужої праці та її продуктів. Реалії розвитку сучасної історичної науки потребують об'єктивного вивчення негативних та позитивних явищ у системі аграрної економіки, еволюції дворянського землеволодіння, мануфактурного і фабричного виробництв, впливу дворянських родин Бессарабії на соціально-економічний розвиток краю

The necessity of a complex and politically unprejudiced investigation of the history of the Bessarabian nobility is dictated by the peculiarities of the present period in the development of the home historical science and defined with the tendencies of reformation of the Ukrainian society.The elements of structural formation, the main outlines, conditions and the circumstances of development of Bessarabia, the peculiarities of its placing, numbers, business, cultural-educational and public activities are investigated. In this paper The policy of the tsar’s power concerning the Bessarabian nobility, the process of integration of the Moldovian boyars in the Russian aristocracy are also analysed.The basic points are the legislative registration of the nobility as an elite group in a definite regional society, the formation and development of its corporative institutions, the evolution of the nobility’s land-ownership, taking part in the leadership of the country in different degrees of the government structures, the creation of a corporative organization, taking into consideration the specific characters of the concrete-historical conditions of the development of Bessarabia

У монографії досліджується широкий спектр проблем формування південноукраїнського дворянства, його роль у соціально-економічному розвитку та суспільно-політичному житті регіону у другій половині XVIII - на початку ХХ ст. Для науковців, викладачів і студентів вищих навчальних закладів

Дворянство у складі земських установ Бессарабії. В статті розглядається історія Бессарабського земства кінця ХІХ – початку ХХ ст. Подано характеристику активних учасників земських губернських та повітових установ, які приймали участь у економічному, соціальному, культурному та освітньому розвитку регіону.
Nobility as a member of Zemstvo in Bessarabia. The article focuses on the history of Bessarabian Zemstvo in the second half of the XIX – the beginning of the XXth centuries in the light of historical factors. The characteristic of the most active personalities of Bessarabian Zemstvo, provincial and uezd establishments, who took part in the solving of economical, social, cultural and educational problems on the level of local government is given

Постановка проблеми. Розбудова суверенної держави в Україні потребує пошуку досконалої системи управління, важливою складовою частиною якої є місцеве самоврядування. У зв'язку з цим дослідники все частіше звертаються до досвіду минулого, зокрема до вивчення історії земських установ Російської імперії другої половини ХІХ–початку ХХ ст. Інтерес до цієї проблематики посилюється історичним значенням створеної, внаслідок земської реформи 1864 року, системи місцевого самоуправління. Земства стали важливим громадським інститутом, елементом громадського суспільства, школою самоврядування. До того ж, сучасні процеси реформування національної системи охорони здоров'я та вдосконалення профілактичних технологій не можливі без аналізу теоретичного і прикладного…

Зміни в соціальному та економічному житті Росії в ХІХ ст., потреба у грамотних і досвідчених спеціалістах та службовцях зумовили зростання зокрема ролі дворянської спільноти в освітній сфері. Після приєднання Бессарабії до Російської імперії питання, пов'язані з розвитком останньої в краї, набули особливої актуальності в діяльності місцевої еліти. Дбаючи про поширення освіти серед різних верств населення, частина бессарабських дворян зробила помітний внесок у її розвиток. Він був досить суттєвим і потребує належного та ґрунтовного вивчення. Перші наукові праці, присвячені діяльності дворян в освітній сфері, з'явилися ще наприкінці ХІХ—на початку ХХ ст. В них міститься значний фактичний матеріалу у котрому розглядаються найзначніші благодійні справи представників цієї верстви

Для доби раннього Нового часу (ХVІ-ХVІІІ ст.) характерний об‘єктивно обумовлений процес інституціонального оформлення зовнішньої політики і дипломатичних служб держав Європи. Відповідно постає споконвічне питання співвідношення та пріоритетності концептів «зовнішня політика» і «дипломатія». Мир був противагою війнам, які на той час були візитівкою держав європейського зовнішньополітичного та дипломатичного простору. Мир, перш за все, створював умови для еволюційного розвитку державності в Європі та формуванню нових інститутів влади, інститутів дипломатії, економічному розвиткові та розвиткові міждержавних стосунків. Одне з центральних місць у політико-дипломатичній теорії й практиці доби раннього Нового часу (ХVІ-ХVІІІ ст.) посідали проблеми розуміння сутності, функцій, методів реалізації влади та їх інституціонального розвитку

Висвітлюючи питання розвитку мікроскопічних досліджень протягом ХVІІ–ХVІІІ ст. неможна оминути увагою історії винаходу мікроскопа, за допомогою якого був створений особливий розділ науки про життя–мікроскопічна анатомія тварин і рослин (цитологія і гістологія). Мікроскоп став широко розповсюдженим приладом біолога. Головними віхами з історії мікроскопу були такі: 1608 р.– винахід Галілео Галілеєм в Італії підзорної труби (телескопу); 1609-1610 р.– винахід Галілеєм першого мікроскопу; 1617-1619 рр.–Корнелієм Дреббелем (Англія) сконструйований мікроскоп за типом кеплерівської зорової труби; 1625 р.–Іоганн Фабер (Німеччина) за аналогією з терміном «телескоп» запропонував називати прилад Галілея «мікроскопом»; 1665 р.– Роберт Гук (Англія) удосконалив мікроскоп шляхом введення третьої (збиральної) лінзи; 1667 р.

Розглядається процес формування дворянського землеволодіння в Бессарабії у першій половині ХІХ ст., характеризуються пріоритетні напрямки сільськогосподарської діяльності представників цієї верстви. Becoming nobiliary landownership is examined in Bessarabia in the first half of XIX cen. and the priority directions agricultural activity of representatives of this estate are characterized

Другий том збірника містить документи, що висвітлюють історію Ізмаїльського державного гуманітарного університету з вересня 1965 року по серпень 1990 року.

Тексти документів друкуються зі збереженням орфографії, пунктуації та стилістики оригіналів. До збірника включено фотографії, які ілюструють життя інституту в означений період. Фотографії з архівів колишніх студентів і співробітників вишу.

Збірник документів розрахований на істориків, краєзнавців, викладачів, студентів та усіх, хто цікавиться історією

Досліджується процедура інкорпорації кримськотатарської аристократії до складу дворянської верстви Російської імперії протягом останньої третини ХVІІІ – середини ХІХ ст.

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. серед інтелектуалів Катеринославщини зростає інтерес до регіональної історії, що призводить до виникнення наукового товариства та губернської вченої архівної комісії. Популяризатором історичних знань серед широкого загалу став часопис «Літопис Катеринославської вченої архівної комісії», перший номер якого було надруковано у типографії губернського земства в 1904 р. Редактором видання став заступник голови архівної комісії, директор Катеринославського комерційного училища Антон Степанович Синявський. В першому номері часопису серед інших відомостей було надруковано матеріал щодо розбору документів архіву Олександрівського та Мариупільського повітового предводителя дворянства. Хоча архів предводителя вів свій початок з 1797 р., значна частина справ на момент огляду та опису була загублена…

У другій половині XVIII–на початку XIX ст. лави дворянства південноукраїнських губерній значно поповнилися за рахунок вихідців з європейських держав. Важливе місце в цьому процесі належало аристократам з Німеччини, Франції, Італії та Греції. Незважаючи на те, що історія дворянського стану має значну історіографію, робіт, які б висвітлювали проблеми регіональних особливостей розвитку дворянських родин, їх ролі та внеску у розвиток краю, лічені одиниці. Із найновіших публікацій, які певним чином торкаються питань ролі іноземного дворянства у освоєнні південноукраїнських земель, на увагу дослідників заслуговують праці Я. Бойка, П. Лавріва1. Проте відсутність комплексного дослідження щодо місця і ролі представників європейської аристократії в економічному та культурному розвитку регіону потребує подальшої розробки цього питання …

Розглядаються питання появи молдово-волоських монет (так званих «військових грошей») на території князівств Молдовія і Валахія в другій половині XVIII ст. та місце в здійсненні цієї авантюри саксонського барона Петра Гартенберг-Садогурського. Наслідками грошової реформи, нав’язаної російським військовим командуванням в князівствах, стали «мідні бунти», фінансова криза, нестача продовольства

У посібнику представлено історію Південної Бессарабії кінця ХVIII - ХІХ ст. На значному фактологічному матеріалі висвітлюються проблеми соціально-економічного, політичного, етнічно-конфесійного і культурного становища краю.
Для учнів та вчителів загальноосвітніх шкіл, студентів вузів, а також усіх, хто цікавиться історією

Предводителі дворянства — одна з ланок політичної структури Російської імперії кінця XVIII — першої половини XIX ст. Відіграючи провідну роль у становій дворянській корпорації, вони не тільки концентрували в своїх руках функції дворянських товариств, але й являли собою важливий важіль адміністративно управлінського апарату російського самодержавства. Широка компетенція та особливий статус зробили предводителів дворянства невід’ємним атрибутом провінційного життя. Загальна оцінка інституту предводителів дворянства була дана ще в історіографії XIX ст. Вона обґрунтовувалась дослідом дослідницьких праць, які, не зважаючи на певні недоліки, зберегли певну наукову значущість і до сьогодні

Формування дворянської верстви на південноукраїнських землях супроводжувалось активними нобілітаційними та інкорпораційними процесами. На відміну від більшості інших регіонів Російської імперії, де регіональні дворянські спільноти утворювались на основі місцевої аристократії, на причорноморських землях формування дворянської верстви відбувалось переважно на основі новоприбулих, за рахунок різних потоків, зокрема етнічних переселенців, що зумовило особливості процесу утворення дворянства порівняно з іншими районами імперії. За етнічним складом південноукраїнське дворянство було досить строкатим. Тому завдання даної статті полягає у висвітленні ролі дворян - росіян за походженням, у процесах освоєння південноукраїнських земель Російської імперії наприкінці ХVІІІ–ХІХ ст.

В економічному розвитку Півдня України брали участь представники різних верств населення краю, зокрема і дворянство. Перебуваючи в привілейованому становищі, дворяни мали можливість реалізувати свої економічні домагання. З позицій сьогодення, не хотілось би продовжувати лінію вульгарного ставлення до дворян як до відверто негативного явища. Не можна оцінювати всіх представників цього стану як царських сатрапів і кріпосників. Історичні долі багатьох представників цієї верстви гідні дослідження, аналізу, і що найважливіше – об'єктивних оцінок, оскільки роль дворян у торгово-фінансовій сфері в південноукраїнських губерніях Російської імперії у другій половині ХVIIІ – на початку ХХ ст. дослідниками фактично не розглядалася

Книга адресована всім, хто живе у Подунав’ї та за його межами, хто не байдужий до його минулого, сучасного і майбутнього

У виданні на основі архівних матеріалів, наукового аналізу та журналістських розслідувань представлено довідкову інформацію про історію вулиць міста Ізмаїлу в період з 1812 року по 2017 рік. Книга призначена для науковців, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, учителів та учнів загальноосвітніх шкіл, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією своєї малої Батьківщини

Поряд з розвитком сільського господарства і промисловості у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст. на теренах Катеринославської, Херсонської, Таврійської, Бессарабської губерній відбувалося становлення і розвиток фінансових установ. Фінансова система була вагомим складником товарно-грошових відносин. У науковій літературі питання участі дворян Півдня України в кредитно-банківських компаніях не розглядалося. Ми маємо лише поодинокі згадки у роботах Б.Ананьїча, О.Боханова, І.Довжука, О.Доніка. Державний банк, який було відкрито у 1885 р., офіційно являючись комерційним закладом, значну частину своїх коштів витрачав на потреби дворян. Кредити видавалися строком від 48 до 66 років

The article analyzes issues related to the resettlement and co-existence of two peoples–Germans and Jews within the territory of Bessarabia. Despite significant differences in the historical past of these peoples, they are united by many different factors, among which are both successes and tragedies

The territory of the Ukrainian Danube region – unique in terms of the ethnic region in the historical development of which contributed to the representatives of various ethnic groups and peoples: Ukrainians, Russians, Moldovans, Bulgarians, Germans, Armenians and others. They were among the settlers on the banks of the Danube and a few representatives of the Serbian people. The article discusses the history of the emergence of Serbian immigrants in the region; their settlement on lands Izmail districts in the XVIII – early XX centuries; the participation in economic, political, religious, cultural, educational and administrative life of the region

The questions of the place and role of the nobility of Bessarabia in the development of transport Infrastructure of the region in the late 19th - early 20th centuries is disscused. The activity of Prince Y. Gagarin - the first founder of shipping company on the Danube - Russian-Danube Shipping Company, which by 1886 evolved into a major joint-venture private limited transport in Bessarabia - Black Sea-Danube Shipping