БІБЛІОТЕКА ІЗМАЇЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

З історії створення НАТО

4 квітня 1949 року у Вашингтоні представниками 12-х країн – США, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії – підписано Північно-Атлантичний пакт (НАТО) про воєнно-політичний союз, що ставив за мету колективний захист демократичних свобод і протидію комуністичній експансії.

1952 року до НАТО приєдналися Греція та Туреччина, 1955 – ФРН. Цього ж року східноєвропейські країни на противагу НАТО створили свою військово-політичну організацію – Варшавський договір, в якый домінуючу роль відігравав Радянський Союз. 1966 року, звинувативши США в порушенні умов договору 1949 року, з віськових структур НАТО вийшла Франція.

1982 року до Північно-атлантичного пакту приєдналась Іспанія, 1990 об’єднана Німеччина зайняла місце ФРН, а 1999 до НАТО вступили Угорщина, Чехія і Польща, колишні члени Варшавського договору, що саморозпустився вісім років перед тим; 2004 – Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, та Естонія, а 2009 – Албанія та Хорватія.

У 2010 році була прийнята нова стратегічна концепція «Активна участь, сучасна оборона», в якій визначено три найважливіших завдання НАТО в новій геополітичній ситуації – колективна оборона, врегулювання криз та безпека на основі співпраці.

Єдиною країною, що не має своїх регулярних військ, упродовж понад півстоліття залишається Ісландія.

Відносини України й НАТО були встановлені в 1991 році з моменту вступу України до Ради північноатлантичного співробітництва відразу після розпаду Радянського Союзу. Саме Україна стала першою країною СНД, яка 8 лютого 1994 стала учасницею програми «Партнерство заради миру». 9 липня 1997 року в Мадриді була підписана Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. Як головний механізм двостороннього діалогу відповідно до хартії була заснована Комісія Україна-НАТО (КУН). У 1998 в рамках КУН була створена Спільна робоча група Україна-НАТО з оборонної реформи.

У 2002 році президент Леонід Кучма зробив офіційну заяву про намір України стати членом НАТО й 11 січня 2003 року було створено Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, який 2 квітня 2010 року ліквідував Віктор Янукович. 18 вересня 2014 року президент Петро Порошенко під час виступу в Конгресі США закликав надати Україні статус союзника поза НАТО, а через три місяці заявив, що питання вступу України до НАТО вирішуватиметься через 5-6 років на референдумі, коли країна буде відповідати категоріям та стандартам цього альянсу.

5 фактів про особливе партнерство

між Україною та НАТО

Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору (НАТО) підписали під час Мадридського саміту Альянсу 9 липня 1997 року. На відміну від повноправного членства, цей документ не передбачає поширення на Україну 5 статті Статуту НАТО (основоположний пункт про колективний захист у разі нападу на одного з членів). Хартія окреслює насамперед політичну та практичну невійськову форми тіснішої співпраці України з НАТО. Вона стала логічним продовженням приєднання України до програми «Партнерство заради миру» у 1994-му. В серпні 2009 в Брюсселі схвалили декларацію про доповнення Хартії від 1997 року з урахуванням результатів Бухарестського саміту, що відбувся роком раніше в румунській столиці.

1. Декларація сприяння НАТО безпеці України

У тексті Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО сказано, що жодна країна не має будувати свою безпеку за рахунок безпеки іншої, розглядати жодну частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу і має утримуватися від загрози силою або використання сили проти будь-якої держави. Хартія також задекларувала намір про створення кризового консультативного механізму на випадок, якщо Україна вбачатиме пряму загрозу своїй територіальній цілісності, незалежності або безпеці.

2. Комплексний план підтримки України

Передбачена Хартією підтримка Альянсом України реалізувалася на Варшавському саміті НАТО в липні 2016 року. В заключному комюніке засуджується російська агресія проти України і стверджується, що «незалежна, суверенна і стабільна Україна, що твердо віддана демократії та верховенству права, є ключем до євроатлантичної безпеки». Затверджений самітом Комплексний план з підтримки України передбачає надання найбільшої в історії НАТО допомоги країні, що не є членом Альянсу.

3. Військова співпраця

У межах підтриманої НАТО реформи Збройних сил України передбачається їх перехід до 2019 року на стандарти НАТО (STANAG). За даними міноборони України, військова співпраця українських Збройних сил з оборонними силами країн НАТО розгортається в 13 галузях і за 40 цільовими напрямами. За свідченням міноборони України, це «дозволяє вирішувати найбільш складні завдання, які стосуються обороноздатності держави, вирішення поточних оперативних потреб, і зміцнення оборонного потенціалу та реалізації реформ». Всього називається п’ять стратегічних цілей: створення об’єднаної системи керівництва силами української оборони, ефективна політика планування і застосування ресурсів, посилення боєздатності частин і з’єднань за світовими стандартами, об’єднана з НАТО логістика і система медичного забезпечення.

4. Політичний діалог

Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентськими контактами між Верховною Радою України та Парламентською асамблеєю НАТО.  Головна роль тут належить створеній 1997 року на виконання Хартії про особливе партнерство Комісії Україна-НАТО (КУН). У розділі III Хартії серед сфер консультацій та співпраці Україною з НАТО називаються “політичні питання євроатлантичної безпеки та стабільності, запобігання конфліктам, управління кризами, підтримання миру, врегулювання конфліктів та гуманітарних операцій, політичні та оборонні аспекти нерозповсюдження ядерної, біологічної та хімічної зброї, контроль над озброєнням та роззброєнням, експорт озброєнь і передача сукупних технологій, боротьба з контрабандою наркотиків і тероризмом”. Розділ IV Хартії передбачає проведення регулярних зустрічей між Україною та НАТО на рівні Північноатлантичної ради, взаємні візити високого рівня, механізми військового співробітництва, утворення військової місії зв’язку України при штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.

5. Практична допомога

Практична співпраця України з НАТО триває в межах створених під егідою КУН п’ятьох спільних робочих груп Україна-НАТО: з військової реформи, оборонно-технічної співпраці, економічної безпеки, планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та з науки і довкілля. Після початку агресії Росії проти України НАТО започаткував низку трастових фондів на підтримку України з:

– кібербезпеки;
– реформування систем логістики і стандартизації Збройних сил України;
– фізичної реабілітації (протезування) військовослужбовців, поранених в АТО;
– модернізації системи управління військом та зв’язку;
– перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців;
– розвитку національної системи протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям;
– перезахоронення радіоактивних відходів.

Загальний обсяг цих трастових фондів оцінюється в 6 мільйонів євро. Ще на 10 мільйонів євро можуть розраховувати українські науковці в межах програми НАТО «Наука заради миру та безпеки». Після масштабної кібератаки, якої зазнала Україна 27 червня 2017 року через вірус Petya.А, заступник генерального секретаря НАТО з нових викликів безпеці Сорін Дукару заявив під час свого візиту до Києва, що “безпекові інтереси України та НАТО повністю пов’язані та переплетені” і оголосив про розширення цільового фонду Україна-НАТО з кібербезпеки.