Василь Стефаник – письменник-ювіляр 2021

 

Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина
так кріпко настроїти і натягнути,
щоби з того вийшла велика музика Бетховена…
Василь Стефаник

Василь СтефаникТвориКритичні матеріалиМедіа

Шановні читачі! До вашої уваги віртуальна виставка про видатного українського новеліста Василя Стефаника. Його новели перекладалися білоруською, польською, болгарською, чеською, словацькою, німецькою, англійською та іншими мовами. Він захоплював сучасників своєю тонкою спостережливістю, чудовим знанням життя села, народної мови, сповненим болю і туги ліризмом, граничним лаконізмом, соціальною та психологічною наповненістю образів, злободенністю порушених тем.

Письменник народився в с. Русів (зараз Івано-Франківська область). Освіту здобув у Коломийській, Дрогобицькій гімназіях та Краківському університеті. Стефаник брав активну участь у політичній боротьбі: належав до «Покутської трійці», засновував читальні «Просвіти», як член Радикальної партії агітував на виборах, виголошував палкі промови на вічах, 1908–1918 працював послом австрійського парламенту.

На відкритті пам'ятника І. Котляревському. Полтава, 1903

На відкритті пам’ятника І. Котляревському. Полтава, 1903. Зліва направо: М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Пчілка, Л. Українка, М. Старицький, Г. Хоткевич, В. Самійленко

Дослідники літературної спадщини письменника ставлять його поруч зі Станіславом Пшибишевським, Францем Кафкою, Георгом Траклем, не забуваючи зазначити і його розходження з ними, й не лише у творчості. Літературознавці та культурологи віднаходять паралелі в мистецьких пошуках Василя Стефаника і художників Ван Ґоґа, Едварда Мунка та скульптора Огюста Родена. Віддавши належне експресіонізму, Василь Стефаник справедливо стоїть в одному ряду з Лесем Курбасом та його «Березолем», драмами Георга Кайзера та Миколи Куліша. Василь Стефаник продемонстрував, як належить шукати нових зображальних засобів, нової естетики, здатної не лише вразити трагізмом змісту людського буття, але й розбудити в читачах дух опору фатальності реалізму земного життя. Невипадково його називали селянським Бетховеном.

Твори Василя Стефаника в публічній електронній бібліотеці української художньої літератури (ukrlit.org)

Камінний хрест

Епічно-психологічна новела присвячена прощанню селян-емігрантів з рідним краєм.

Головний герой Іван Дідух прощається із сусідами у зв’язку з виїздом до Канади. Усе життя Івана пройшло у виснажливій праці. Щороку впрягався поряд з конем і вивозив гній на свою нивку на кам’яному горбі. Обкладав горб дерном, щоб дощі не змивали ґрунт, обробляв поле. Праця зігнула його в дугу, і в селі його прозвали Іван Переломаний.

Вражаючі монологи Івана обертаються насамперед навколо образу горба, на якому він установив на пам’ять селу камінний хрест із вибитими іменами — своїм і дружини. Образ хреста символізує страдницьку долю селянина, який усе своє життя гірко працював і однаково змушений покидати свою нивку, бо вона не спроможна його прогодувати… Читати на ukrlit.org

Новина

В основу сюжету покладено конкретну подiю, яка трапилася на Покуттi наприкiнцi голодного 1898 року в селi Трiйцi. Новела починається з розв’язки. «У селі з’явилася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку». Але чого це сталося?

Два роки по смерті дружини Гриць тяжко бідував. Одного разу він приходить додому діти плачуть і просять їсти… Гриць дивиться на дітей, і йому в голову западає думка, яка спочатку лякає, а потім призводить до страшного рішення… Читати на ukrlit.org

Марія

Новела була присвячена світлій пам’яті Івана Франка, який 28 травня 1916 року помер.

Стара Марія згадує минуле. Люди здуріли. Горів увесь світ. Йшла війна. Усе всіяне трупами. Старші сина на війні. Найменшого сина забрали в Сибір, бо він назвав царя катом. Чоловік повіз офіцерів і пропав. Марія розуміє, що лишилася одна, що її діти ніколи вже не повернуться до неї.

Усі ці спогади перервали козаки, які просилися на перепочинок. У хаті один з гостей ненавмисно скинув портрет Шевченка. Марія одразу заховала його в пазуху і сказала, що навіть якщо вони битимуть її, як попередні гості, не бачити їм малюнка. Тоді наймолодший козак поцілував їй руку і сказав, що вони лише хочуть віддати належну шану Шевченку. Козаки поклали два хліба, портрет, і прикрасили все вишитими хустинками, що їм їх дружини дали перед відходом. Після цього Марія зрозуміла, що то і є ті «українці», котрих її сини так любили… Читати на ukrlit.org

Сини

Старий Максим працює на полі та лає все навкруги: коняку, що ледве рухається, жайворонка, щоб він не співав. Все дратує його. Випивши горілки та з’ївши хліба, він знову починає сердито вигукувати. А потім у розпуці скрикує, що сини вже ніколи не повернуться до нього, він втратив їх. Навіть Божа Матір не принесла такої жертви, бо мала одного сина, який воскрес. Максим же віддав двох синів, і ті не повернулися. Пішли воювати за Україну. Стара мати заклякла від горя біля воріт, проводжаючи їх. Тепер Максим запрошує Матір Божу бути йому за ґаздиню… Читати на ukrlit.org

Агатангел Кримський  Стефаник Василь //Українська мала енциклопедія: 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1840-1842. — Режим доступа: http://encyclopedia.kiev.ua
Шевченківська енциклопедія Стефаник Василь Семенович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 948-950. — Режим доступа http://resource.history.org.ua

Процюк С. Степан Процюк про Василя Стефаника, Карла-Густава Юнга, Володимира Винниченка, Архипа Тесленка, Ніку Турбіну /С. Процюк. — Київ : Грані-Т, 2008. — 96 c. — Серія «Життя видатних дітей». — Режим доступа: https://chtyvo.org.ua

Анотація

Відомий український письменник Степан Процюк із притаманними йому запалом і пристрастю оповідає про те, як «поміж курми і зорями» проминало дитинство неперевершеного новеліста Василя Стефаника; у яку бездонну криницю снів поринав щоночі майбутній психіатр і філософ Карл-Ґустав Юнґ; як хвацько вмів хлопчаком бешкетувати письменник і перший керівник Українського Уряду Володимир Винниченко; як переростав власну долю один із найсумовитіших митців початку ХХ століття Архип Тесленко; урешті, наскільки «недитячим» виявилося дитинство російської поетки Ніки Турбіної

Погребнник Ф. П. Сторінки життя і творчості Василя Стефаника /Ф. П. Погребнник. – Київ: Дніпро, 1980. – 350 с.

Анотація

У книзі на основі документальних і архівних даних розповідається про життя і творчість В.Стефаника (1871 – 1936) – видатного українського письменника, співця селянської долі. Дослідження цікаве документальною творчістю викладу матеріалу, всебічним висвітленням різних сторін життєдіяльності новеліста. Видання стане в пригоді фахівцям-літературознавцям, бібліотекарам, викладачам, студентам

Лесин В. М. Василь Стефаник. Життя і творчість /В. М. Лесин. – Київ: Дніпро, 1981. – 150 с. Анотація

Василь Стефаник (1871 – 1936) – видатний український письменник-реаліст, великий майстер стислої соціально-психологічної новели. Максим Горький був зачарований тим, «як стисло, сильно і страшно пише ця людина».

У книжці популярно розповідається про життя письменника, його ідейно-творчі шукання, аналізуються особливості стилю і самобутність новеліста.

Книжка розрахована на широке коло читачів

Процюк С. В. Троянда ритуального болю : роман про Василя Стефаника / Степан Процюк. – Київ: ВЦ Академія, 2010. – 184 с. Анотація

Цей психобіографічний роман є історією загадкового внутрішнього світу і харизми Василя Стефаника. Його манила й переслідувала троянда – символ життя і смерті. Ритуалом власної творчості він прагнув подолати трагізм і суперечності буття. У його житті і творчості чорне та біле, нехтуючи безпекою, часто опинялися поруч.

«Троянда ритуального болю» Степана Процюка – психоаналітичні версії історії загублених кохань, письменницьких страждань, палітра символів, дослідження творчого мовчання як втечі від перевтоми

Проценко І. М. Вивчення творчості Василя Стефаника: Пос. для вчителів / І. М. Проценко. – Київ: Радянська школа, 1979. – 109 с.

Анотація

У посібнику висвітлено життєвий і творчій шлях талановитого українського письменника-демократа кінця ХІХ – початку ХХ ст. Василя Стефаника, докладно проаналізовано всі його твори, дано методичні поради щодо вивчення творів письменника на уроках, наводяться зразки уроків з позакласного читання. Призначається для вчителів української літератури і студентів-філологів

Борщевський В. М. Вивчення творчості Василя Стефаника в школі / В. М. Борщевський, Б. А. Буярський, М. Т. Чечот. – Київ: Радянська школа, 1954. – 54 с.

Анотація

Методичний посібник розрахований на учителів української літератури. Він має допомогти вчителеві при вивченні життя і творчості видатного новеліста кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Подані методичні поради щодо опрацювання окремих творів і тем не слід розглядати як обов’язкові приписи. Учитель повинен творчо скористатися фактичним матеріалом і рекомендованими методичними прийомами даного посібника

Василь Стефаник : Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях / Авт.-упоряд. Ф. П. Погребенник. – Київ: Радянська школа, 1987. – 143 с.

Анотація

В альбомі висвітлюється життєвий і творчий шлях видатного українського письменника-демократа Василя Стефаника. У численних фотографіях, документах, ілюстраціях, значна частина яких публікується вперше, в уривки з його творів і листів, висловлюваннях передових діячів української, російської, польської, чеської, словацької, болгарської та інших культур, спогадах сучасників розкриваються найбільш важливі сторінки життя, літературної та громадської діяльності В. Стефаника, неминуще значення творчості письменника.

Альбом розрахований на вчителів-словесників, студентів-філологів, усіх шанувальників творчості письменника

Крижанівський С. Василь Стефаник : Критико-біографічний нарис / С. Крижанівський. – Київ: Державне видавництво художньої літератури України, 1946. – 42 с. – Режим доступа: https://elib.nlu.org.ua

Анотація

…Василь Стефаник є найвидатнішим в українській літературі майстром психологічної новели. Звичайно творчість Василя Стефаника зв’язують з появою в українській літературі початку ХХ сторіччя імпресіонізму. Справді Стефаник один з перших в українській літературі виявив у своїй творчості деякі риси західноєвропейського імпресіонізму, став одним з перших представників нової в українській прозі літературної течії…

Гнідан О. Д. Василь Стефаник. Життя і творчість : Посібник для вчителя / О. Д. Гнідан. – Київ: Радянська школа, 1991. – 222 с. – Режим доступа: https://chtyvo.org.ua

Анотація

Автор розглядає твори класика української літератури Василя Стефаника (1971 – 1936), аналізує новели збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово», «Земля», в яких відтворене життя західноукраїнського селянства на зламі двох століть: за часу першої світової війни та панування Польщі. Багато уваги надається характеристиці творчої манери, стилю письменника.

Для читачів та студентів-філологів

Букса І. Творчість та словник малозрозумілих слів Василя Стефаника : Монографія І. Букса. – Київ: Смолоскип, 1996, – 128 с. Анотація

У посібнику висвітлено життєвий і творчий шлях талановитого українського письменника кінця ХІХ – початку ХХ ст. Василя Стефаника, фальсифікацію його творчості радянськими критиками, популярність серед інших народів світу, репрезентовано аналіз перших перекладів його новел на польську мову, подаються методичні поради щодо вивчення творів «Самому собі», «Новина», «Камінний хрест», подано зразок літературного монтажу, словник малозрозумілих слів та приклади з’ясування Стефанникових діалектизмів.

Книга призначена для вчителя української літератури в Україні та діаспорі, а також для студентів-філологів

145 років від дня народження Василя Стефаника
Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 66. Василь Стефаник

Про Василя Стефаника у програмі «Велич особистости» • 139 студія // 2018