Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів
11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів (International Day of the liberation of Nazi concentration camps). Працівники бібліотеки ІДГУ (відп. О. Колесникова) підготували віртуальну виставку, мета якої ознайомити студентів з подіями тих страшних часів
Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.
Після приходу до влади нацистів на чолі з Гітлером боротьба з інакомисленням одразу набула вкрай жорстоких форм. Штурмовими загонами SA та SS і поліцією створено близько 50 таборів масового ув’язнення, зокрема Дахау, Оранієнбург, Естервеген і Заксенбург. Першим концтабором (нім. Konzentrationslager або KZ) став Дахау поблизу Мюнхена, відкритий 20 березня 1933 року, який функціонував аж до звільнення його американцями 29 квітня 1945 року.
З початком Другої світової війни та захопленням нових територій, а особливо після нападу Німеччини на СРСР, зростає й мережа концтаборів. Часом це були просто обгороджені шматки поля без будь-яких укриттів або споруд. У цих нелюдських умовах, без їжі, води, медичної допомоги, тримали тисячі військовополонених, захоплених Вермахтом у літню кампанію 1941 року. Вони, власне, були приречені на болісну смерть.
Необхідно врахувати, що нацисти, всупереч нормам Женевської конвенції «Про поводження з військовополоненими», підписаної 27 липня 1929 року, відразу провели чітке розмежування між полоненими з країн Західної та Східної Європи.
Якщо на Заході діяли переважно трудові концтабори, де працю ув’язнених використовували німецькі промисловці, то в Східній Європі, зокрема на території Польщі, розташовувалися переважно табори смерті (нім. Vernichtungslager — табори знищення), призначені для масового знищення різних груп населення тобто конвеєрні фабрики вбивства.
Убивство людей у таборах смерті поставили на потік. Були табори, призначені для масових убивств євреїв і циган: Хелмно, Треблінка, Белжець, Собібор, Майданек та Освенцим. Два останніх були також «звичайними» концтаборами на території окупованої Польщі. У Німеччині такими таборами смерті були Бухенвальд, Дахау і Равенсбрюк (перший жіночий концентраційний табір). Для вбивств німці застосовували спочатку розстріли, пізніше — газові камери. Трупи спалювали у крематоріях.
11 квітня 1945 року розпочалося повстання в Бухенвальді. Повсталі зуміли зібрати саморобний радіопередавач і зв’язатися з командуванням 3-ї армії союзників генерала Паттона.
Незабаром передові частини американців увійшли в табір.Цей день і став Міжнародним днем звільнення в’язнів нацистських концтаборів.
Усього нацисти збудували 14033 концтабори. На територіях, підконтрольних гітлерівцям, у концтаборах, таборах смерті, в’язницях перебувало понад 20 мільйонів осіб із 30 країн світу. 12 мільйонів не дожили до звільнення. Серед загиблих – 5 мільйонів громадян СРСР, а також 6 мільйонів євреїв з різних країн.
Нацизм став і залишається єдиною системою, яка поставила знищення цілих народів на потік. Єдиною державою, яка будувала табори смерті, є нацистська Німеччина, розгромлена силами Антигітлерівської коаліції.
Будь-які спроби виправдати ці злочини є злочином перед пам’яттю про загиблих.
Кулинич І. М. Бухенвальд// Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т.1 : А—В. — С. 419. — Режим доступа: http://history.org.ua
Лоуренс Рис. Нацисты и «окончательное решение еврейского вопроса»/ пер. А. А. Ивахненко. – М.: КоЛибри, 2014. – 456 с — Режим доступа: http://loveread.ec/
Мельников Д. Е. Империя смерти: Апарат насилия в нацистской Германии. 1933 – 1945 / Д.Е. Мельников, Л.Б. Чёрная. – М. : Политиздат, 1989. – 414 с.
Чорна книга: про злочинне повсюдне знищення євреїв німецько-фашистськими загарбниками в тимчасово окупованих районах Радянського Союзу та таборах знищення в Польщі під час війни 1941-1945 років / Укл. за ред. В. Гроссмана, І. Еренбурга; пер. М. Лаюка. - Київ: Дух і Літера, 2020. – 520 с.
В’язні з України в концтаборі Маутгаузен : історія та пам’ять/ Київ : Фенікс, 2019. – 376 с. — Режим доступа: https://uinp.gov.ua
Они победили смерть [сборник воспоминаний] – М. : Политиздат, 1966. – 542 с. — Режим доступа: https://molodguard/
Шпігельман Арт. Маус. Сповідь уцілілого – Київ: Видавництво, 2020. – 296 с — Режим доступа: https://rulit.me
Джереми Дронфилд. Мальчик, который пошел в Освенцим вслед за отцом М.: Эксмо, 2018. – 440 с. — Режим доступа: http://loveread.ec/
Вахсман Николаус. История нацистских концлагерей– М.: Центрполиграф, 2017. – 784 с. — Режим доступа: https://booksonline.com.ua
Люси Эдлингтон. Алая лента– М. : Эксмо, 2020. – 270 с. – (Young Adult. Важные книги для молодёжи). — Режим доступа: http://loveread.ec/
Фрэнси Эпштейн. Война Фрэнси– М.: «Издательство АСТ», 2020. – 210 с. (Свидетели Холокоста) — Режим доступа: http://loveread.ec/
Морис Хезер. Дорога из Освенцима– М.: Азбука-Аттикус, 2019. – (Азбука-бестселлер). — Режим доступа: http://loveread.ec/
Собибор. Взгляд по обе стороны колючей проволоки[cборник] / Отв. ред. : К. А. Пахалюк, Л. А. Терушкин. – Яуза, 2018. – 580 с. — Режим доступа: http://loveread.ec/
“Выход был один – через трубу крематория” / Бывшие узники концлагерей Аушвиц и Бухенвальд 02.02.20 | |
Концлагерь Освенцим. Ворота в ад. История второй мировой войны | |
Відео. Концтабір смерті Майданек – о.Омелян Ковч. 2017 | |
Історична правда з Вахтангом Кіпіані: Львівські концтабори за 09.04.15 | |
Эксперименты над детьми в концлагерях |