Гаррієт Бічер-Стоу – письменник-ювіляр 2021

Шановні читачі, 18 червня виповнюється 210 років від дня народження Гаррієт Бічер-Стоу (Harriet Beecher Stowe), американської письменниці, авторки унікального роману «Хатина дядька Тома». До Вашої уваги віртуальна виставка (відп. Є. Усачова), яка містить огляд творів письменниці та критичні матеріали про неї.

Гаррієт Бічер-СтоуТвориЛітература

Гаррієт Бічер-Стоу походить з багатодітної (13 дітей), релігійної родини, що неодноразово переховувала у своєму будинку втікачів-афроамериканців. Тож погляди її рідних — батька, старших братів і сестер — переконаних противників рабства — привели її в ряди аболіціоністів.

Літературну діяльність Бічер-Стоу розпочала на початку 30-х років у популярному дамському журналі. Після низки повістей для дітей, які залишилися непоміченими, вона написала роман «Хатина дядька Тома». Його. у вигляді періодичного видання, взявся публікувати вашингтонський тижневик «National Era», а рік поспіль побачила світ книга. Роман було переведено двадцятьма мовами світу, українською його вперше видано 1918 року.

У книзі яскраво зображені картини рабовласницького побуту в південних штатах Америки: важке становище невільників, торгівля живим товаром, страждання матерів, яких розлучають з їхніми дітьми, геройство чорних мучеників.

Роман викликав співчуття одних суспільних кіл і обурення інших. Хоча його тема і не вирізнялася новизною, все ж емоційно-насичений твір Бічер-Стоу найбільш вдало відповідав настроям і духу того часу.

Пізніше за мотивами роману було написано п’єсу, яка мала шалений успіх (150 постанов поспіль у Нью-Йорку). На початку ХХ століття його було екранізовано. Відслуживши свою громадську службу, книга «Хатина дядька Тома» стала улюбленим дитячим читанням.

Антирабовласницькі романи Бічер-Стоу вплинули на свідомість цілого покоління американців — учасників Громадянської війни на боці Півночі проти рабовласницького Півдня. Відомими стали слова Авраама Лінкольна, звернені до Бічер-Стоу: «То це Ви, та маленька жінка, яка розпочала велику війну».

Загалом Гаррієт Бічер-Стоу написала 30 книг, включаючи романи, збірки статей та листів. Та всесвітньо відомою все ж таки залишилася завдяки «Хатині дядька Тома».

«Хатина дядька Тома» (Uncle Tom’s Cabin)

Uncle Toms Cabin

Головний герой книги, чорношкірий Том, за збігом обставин потрапляє від одного господаря до іншого. Ввічливий кентуккієць Шелбі, у якого Том служить управителем… Сент-Клер, що бажає дати Тому свободу… Плантатор Легрі, здатний піддати негра найбільш жорстоким тортурам…

Переходячи від одного господаря до іншого, Том зберігає віру в людську доброту й неухильно слідує християнським чеснотам. Перед читачем розгортається картина рабовласницкої Америки в той момент, коли все більше і більше американців визнають рабовласництво ганьбою своєї країни, і в той же час для значної частини населення рабовласництво здається повсякденною практикою

«Ключ до хатини дядька Тома» (A Key to Uncle Tom’s Cabin)

A Key to Uncle Tom’s Cabin

Коли Бічер-Стоу звинуватили в тому, що «Хатина дядька Тома» написана недостовірно, вона у відповідь випустила книгу «Ключ до хатини дядька Тома» довівши, що попередній роман не був фікцією. Книга містить документальний матеріал, що став джерелом для написання її роману

«Дред, повість про Прокляте Болото» (Dred, A Tale of the Great Dismal Swamp)

Dred A Tale of the Great Dismal Swamp

У книзі дискутуються питання про шляхи визволення афроамериканців. Письменницю хвилює дилема: мирний чи кровопролитний шлях? Йдеться про соціальні наслідки рабства, моральну деградацію населення південних штатів, про їхній економічний занепад, виявляються тенденції — призвідці громадянської війни, жорстокої розправи з аболіціоністами

Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник Бічер-Стоу, Гаррієт // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 140. — Режим доступа: https://chtyvo.org
ичер-Стоу, Гарриэт // Энциклопедический словарь Бродгауз и Ефрон (в 12 томах). Біографии / ред.: В. М. Карев,М. Н. Хитров. — М.: Бол. Российская энциклопедия, 1992. — Т. 2. Бейеръ-Вакеръ. — С. 266-267.
Тугушева М. Бичер-Стоу, Гарриет // Писатели США : Краткие творческие биографии / ред Я. Засурский, Г. Злобина, Ю. Ковалева. — М.: Радуга, 1990. – С.51-54.
Тугушева М. Роман Г. Бичер-Стоу «Хижина дяди Тома» /Майя Тугушева. —М.: Высшая школа, 1985. — 96 с.
Анотація

Основное внимание в пособии уделено анализу идейно-художественной системы романа американской писательницы Гарриет Элизабет Бичер-Стоу «Хижина дяди Тома» и тех его тенденций, которые были усвоены литературой гражданского протеста в США XIX-XX веков

Зарубежная детская литература Гарриет Бичер Стоу (1811-1896) // Зарубежная детская литература : Учебник для студентов библиотечных факультетов институтов культуры / сост. И. Чернявская. — М.: Просвещение, 1982. – С. 202-203.
Чуковский К. Бичер Стоу и её книга // Корней Чуковский. Собрание сочинений в шести томах. — Том ІІІ. — М.: Художественная литература, 1966. — С. 815-833.
Светланов Ю. Гарриет Бичер-Стоу [послесловие] / Юрий Светланов // Хижина дяди Тома / Гарриет Бичер-Стоу. — Тбилиси: Ганатлеба, 1984. — С. 324-326.
История американской литератури Самохвалов Н. Гарриет Бичер-Стоу /Н. Самохвалов // История американской литератури : учебное пособие для студентов факультетов иностранних языков педагогических институтов. — Часть I . — М.: Просвещение, 1971. — С. 203-214.
Устенко Г. А. Аболиционистские романы Бичер-Стоу («Хижина дяди Тома», «Дред») : учебное пособие / Г. А. Устенко. — Одесса: ОГУ им. И. И. Мечникова, 1961. — 71 с.
Белоусов Р. Дядя Том / Роман Белоусов // Герои до встречи с писателем : Книга для учащихся. — М.: Просвещение, 1984. — С. 67-72.
Зміст
  • Создание книги о рабстве, стр. 67-69
  • Факты обличают, стр. 69-70
  • Страницы его автобиографии, стр. 70-72
  • Путь борьбы, стр. 72
Белоусов Р. «Ключ к хижине дядя Тома» // О чем умолчали книги [авторский сборник] / Роман Белоусов. — М.: Советская Россия, 1971. — C. 72-93/ — Режим доступа: http://www.belousenko.com
Анотація

В очерке рассказана история возникновения замысла прославленного романа Бичер-Стоу, скромной женщины, отважившейся сорвать маску с отвратительной физиономии рабства

Брукс В. В. Горизонт Новой Англии // Писатель и американская жизнь : в 2-х т. — М.: Прогресс, 1967. — Т. 1. — С. 298-311.
Анотація

В статье «Горизонт Новой Англии» Брукс говорит о значении романа «Хижина дяди Тома», оценивает его как «великий эпос народной жизни и своего времени». Автор отмечает, что Бичер-Стоу обладала всеохватывающим зрением и тонким пониманием человеческих отношений, и потому ее книга – явление литературы, а не пропаганды, что стремление показать человека без прикрас роднит ее талант по размаху и художественной законченности с гением таких великих писателей, как Диккенс, Купер, Скотт и Гюго

Паррингтон В. Л. Гарриет Бичер-Стоу. Дочь пуританства // Основные течения американской мысли: В 3-х т. / Вернон Л. Паррингтон. — М.: Иностранная литература, 1962. — Том II. Революция романтизма в Америке (1800-1860). — С. 248-
Анотація

В главе, посвященной Бичер-Стоу, прослеживается духовная родословная писательницы от английских пуритан, которые выдержали долгую борьбу с феодальными обычаями и средневековой идеологией. Но писательница искала ответы не столько в догматах вероучения и проповедях, сколько в проявлении теплоты чувств, отсюда такая популярность романа «Хижина дяди Тома», обнажившего вопиющую несправедливость и взывавшего к гуманности и совести

Винтерих Дж. Гарриет Бичер-Стоу и «Хижина дяди Тома» // Приключения знаменитых книг= Books and the Man/ Джон Винтерих. — М. Книга, 1985. — С. 149-164. — Серия «Судьбы книг»
Анотація

Американский журналист Джон Винтерих рассказывает о судьбах замечательных английских и американских книг: «Робинзон Крузо» Д. Дефо, «Записки Пиквикского клуба» Ч. Диккенса, «Ярмарка тщеславия» У. Теккерея, «Хижина дяди Тома» Г. Бичер-Стоу, произведений Э. По, У. Уитмена, М. Твена и др. Очерки, написанные живо и увлекательно, повествуют об истории создания произведения, распространения, восприятия его современниками